Постановление суда № 65076177, 03.03.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.03.2017 227/3904/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.,

секретаря Малашко С.В.,

прокурора Філімановського М.А.,

представника КВІ Клягіної В.А.

засудженої не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання начальника Добропільського МРВ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням, відносно гр.ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1.н., яку вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2016 року визнано винною за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн., -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2016 року гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. (далі - засуджена) було визнано винною за ч.1 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн. Вирок суду набрав законної сили 24 грудня 2016 року.

Як вбачається з подання Добропільського МРВ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації(далі - КВІ) вирок надійшов до виконання 28.12.2016 року. Станом на 25.01.2017 року КВІ не отримала від засудженої документа про сплату штрафу, у зв'язку з чим, остання просить суд розглянути питання розстрочки виплати суми штрафу або заміни несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі стосовно засудженої.

В судовому засіданні представник КВІ підтримав подання, просив його задовольнити.

У свою чергу, прокурор просив суд відмовити у задоволенні подання по причині його неналежного і не конкретного формулювання у резолютивній частині.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження відносно засудженої, приходить до висновку про відмову у задоволенні подання КВІ, з огляду на наступне.

Згідно ст.53 ч.5 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно ст.26 ч.1 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

У відповідності до ст.26 ч.3 КВК України, у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.

Як свідчать матеріали справи, вирок суду відносно засудженої набрав законної сили 24 грудня 2016 року, тобто останній день сплати штрафу засудженою 24 січня 2017 року. Між тим, вже 25 січня 2017 року КВІ вносить суду подання відносно засудженої, без надання доказів повідомлення засудженої про необхідність сплати штрафу чи відібрання пояснень у останньої щодо неможливості сплати штрафу.

Водночас, із врахуванням викладених вище мотивів, КВІ, за відсутності у неї від засудженої будь-якої інформації стосовно можливості чи неможливості сплати штрафу сформулювала резолютивну частину свого подання до суду у виді чотирьох альтернативних варіантів, що є недопустимим.

Необхідно наголосити, що для всебічного і об'єктивного розгляду питання розстрочки сплати штрафу або його заміни певним покаранням суд повинен мати мінімальний обсяг інформації, щоб ухвалити рішення про доцільність розстрочки чи необхідність заміни штрафу законодавчо визначеним покаранням.

За відсутності такої інформації і некоректного формулювання резолютивної частини клопотання КВІ, відносно засудженої, суд не має достатньої доказової бази для ухвалення рішення по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.53 ч.5 КК України, ст.26 КВК України, ст.ст.537 ч.1 п.10, 539 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання начальника Добропільського МРВ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням, відносно гр.ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1.н., яку вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2016 року визнано винною за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.- відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Хоменко Д.Є.