Постановление суда № 65070329, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 березня 2017 року м. Київ К/800/3852/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р.

у справі № 825/1741/16

за позовом Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД»

треті особи: акціонерний комерційно-інноваційний банк «Укрсиббанк»

та Чернігівське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк»

про стягнення податкового боргу та накладення арешту, –

В С Т А Н О В И В :

Прилуцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД», у якому просило стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 11 996,66 грн. та накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, окрім проведення операцій з погашення податкових зобов’язань та податковогоборгу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р., позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК Гермес ЛТД» борг по податку на додану вартість у розмірі 11 996,66 грн. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка, у зв’язку з несплатою, підлягає стягненню, однак, в іншій частині встановлено, що позивачем не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, нерухомого майна та транспортних засобів (устаткування, обладнання).

Прилуцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Однак, у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 14.03.2017 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 14.02.2017 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова