Постановление суда № 65070121, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 754/14994/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком з 01 червня 2015 року та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії за віком з 01 червня 2015 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у поновленні виплати пенсії за віком та зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_2 виплату пенсії за віком з 08 червня 2016 року. Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 станом на час подання позову працює на посаді судді та перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

В травні 2010 року позивачу було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 квітня 2015 року виплата пенсії ОСОБА_2 була припинена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015.

08 листопада 2016 року позивач звернулась до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року.

Загальний трудовий стаж ОСОБА_2 станом на час звернення до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за віком відповідно до наданого пенсійним фондом розпорядження №845097 становить 41 рік, з яких 39 років суддівського стажу.

Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом №9846/14/К-798 від 12.08.2016 повідомило ОСОБА_2, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Таким чином виплата пенсії не проводиться, у зв'язку з вказаним вище законом.

Не погоджуючись з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що право на виплату на пенсію позивачу підлягає поновленню з 08.06.2016, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено забезпечення суддів та передбачена виплата суддівської винагороди. Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час призначення пенсії за віком позивачу) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Однак в подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 абз. 2 частини першої ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.

Аналогічні зміни також внесено до положень ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширювався на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ цей Закон набрав чинності з 01.04.2015.

Крім того, з 01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VІІІ від 24.12.2015, яким було продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (зі змінами, внесеними Законом України №911-VIII, які набрали чинності з 01.01.2016 ) було передбачено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.

В подальшому, пунктом 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Однак, 08.06.2016 Конституційним Судом України прийнято рішення № 4-рп/2016 (справа №1-8/2016), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015;

- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, Закону України»Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015;

- пункту 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 в частині скасування з 01.06.2015 норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 було визнано неконституційною заборону виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі на посаді судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності поновлення виплати пенсії за віком позивачу з 08 червня 2016 року

Посилання позивача на ту обставину, що останньому неправомірно було поновлено право на отримання пенсії лише з 08.06.2016, а не з 01.06.2015, як просив позивач у позові, не приймаються судом до уваги, оскільки в рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 визначено зазначені нормативно-правові акти як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Відтак, Рішення Конституційного Суду України N4-рп/2016 від 08.06.2016 в частині визнання неконституційними положень вказаного законодавства підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли після 08.06.2016 та зворотної сили не має.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладені в ухвалі від 12 січня 2017 року у справі №577/3868/16-а.

Доводи відповідача щодо аналогічного встановлення обмежень виплат з 01 січня 2017 року не приймаються судом до уваги, оскільки в зазначеній справі оскаржується обмеження виплат за період 2015-2016 років.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені позивачем та відповідачем в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2017 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.