Постановление суда № 65068898, 01.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №812/1519/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року по справі № 812/1519/16 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання незаконним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання незаконним та скасування висновку від 24.11.2016 року № 11066-12- 09-13-05 про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 05.12.201 №104-к, поновлення на роботі, стягнення з Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», № 11066-12-09-13-05 від 24.11.2016; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №104-к від 05.12.2016 про звільнення; поновлено ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з 06 грудня 2016 року; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу (з 06 грудня 2016 року по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі) у сумі 5132,82 грн (п'ять тисяч сто тридцять дві грн. 82 коп) з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м.Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідач зазначив, що перевірка була проведена у відповідності до вимог Порядку №563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014р., за результатами якої встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, набуто (набутих) позивачем за час передування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII (далі Закон №1682), не відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані позивачем із законних джерел. У Розділі ІІІ наданої Декларації позивачем вказана квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Квартиру було придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону №1682. Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел. Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами джерело отримання грошових коштів на придбання квартири, зокрема, факту дарування грошових коштів від батьків.

Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду через електроні засоби зв'язку, надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника Інспекції.

Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області на адресу суду апеляційної інстанції надіслано заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач2 просить розглядати адміністративну справу за відсутності представника відповідача2.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що наказом №80-к від 01.08.2016 р. позивача було призначено на посаду головного спеціаліста юридичного сектору Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та наказом № 100-к від 29.11.2016р. переведено з 30.11.2016 на посаду головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Позивач є особою, котра займає посаду, щодо яких, у відповідності до п. 10 ч. 1ст. 2 Закону № 1682, здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону №1682.

Позивачем 08.07.2016 р. було подано заяву про проведення щодо нього перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

У декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік, поданій 08.07.2016р. , в розділі ІІІ Відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним, позивачем в п.24 зазначено житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4, на праві користування, а у п. 25 зазначена квартира на праві власності загальною площею 33,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. В розділі IV «Відомості про транспортні засоби» зазначено автомобіль ВАЗ-311540, 2012 року випуску.

Вказана декларація разом із запитом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 02.08.2016 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», направлена до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області.

Під час проведення перевірки податковим органом направлено позивачеві запит від 13.10.2016р. про надання інформації про вартість придбаного майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, автомобіля ВАЗ 311540-110-42, 2012 року випуску, а також надання пояснень, за рахунок яких коштів було придбано вказане майно.

У наданих письмових поясненнях від 17.10.2016р. позивач зазначив, що автомобіль ВАЗ 311540-110-42, 2012 року випуску та квартира за адресою: АДРЕСА_1, придбана ним спільно з батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими позивач проживав спільно та був пов'язаний спільним побутом. При цьому, згідно наданих документів (квитанції та копії договору-купівлі продажу квартири) автомобіль придбано за 67500,00 грн, а квартиру за 100426,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області складено висновок від 24.11.2016 р.№ 11066-12-09-13-05, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 ст.5 Закону, вказаних позивачем у декларації.

У висновку зазначено, що позивачем у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно позивача.

Перевіркою також встановлено, що вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.

У розділі ІІІ наданої декларації вказана квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Квартиру було придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади". Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

На підставі зазначеного висновку відповідачем прийнято наказ № 104-к від 05.12.2016 р. про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно до п.8 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу», ч.3 ст.1, ч.14 ст.5 Закону України «Про очищення влади» та п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно п. 7-2 ст. 36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади".

Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону України « Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі Закон №1682) заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною п'ятою статті 5 Закону №1682 визначено, що перевірці підлягають: 1)достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За приписами частини 10 статті 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №563 (далі Порядок №563)

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Згідно пункту 35 Порядку № 563 якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону про очищення влади, у деклараціях, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка) визначено Порядком, затв. наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014р. N 1100 (далі - Порядок №1100).

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

У пункті 3 Порядку № 1100 визначено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: - аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; - порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; - порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

За приписами п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

У пункті 6 Порядку № 1100 визначено, що отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, а також копія трудової книжки та заяви позивача на проведення перевірки передбаченої Закону № 1682, надсилалися запити про надання відомостей про позивача до Державного агентства земельних ресурсів України, Регіонального сервісного центру МВС України у Луганській області, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Центральної бази даних ДРФО.

У висновку зазначено, що згідно повідомлення Територіального сервісного центру 4444 Регіонального сервісного центру МВС України в Луганській області у власності позивача перебуває легковий автомобіль ВАЗ 311540-110-42, 2012 року випуску.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач має право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1. Квартиру придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682. Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Водночас, у висновку відсутні дані, як про вартість придбання вказаної квартири, так і про суму отриманого позивачем доходу на час придбання квартири. Відсутні також посилання на те, чи надавав позивач пояснення та документи під час перевірки.

В матеріалах справи маються письмові пояснення позивача від 17.10.2016р. на адресу відповідача 1, у яких зазначено, що легковий автомобі ВАЗ 311540-110-42 2012 року випуску та однокімнатна квартира загально площею 33,3 (кв. м.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 були придбані у власність спільно з батьками ОСОБА_4, ОСОБА_5 з якими позивач спільно проживав, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки з грудня 2010 року по 2015 рік, (копії довідки про склад сім'ї додається) про що було вказано в попередніх деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру : - 2010-2014 роки.

За договором купівлі-продажу квартири від 23.09.2014р., укладеного між ОСОБА_6 та позивачем, останній купив однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 33,3 кв.м, за 100426,00 грн .

У декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік зазначено, що позивач у 2015 році жодного доходу не отримував .

Згідно довідок Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 16.12.2016 та Головного управління ДФС у Луганській області від 20.12.2016 копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру позивача за 2012 та 2013 роки зберігались в адміністративних будівлях ГУМВС України у Луганській області та ГУ Міндоходів у Луганській області у м. Луганську та були втрачені під час захоплення будівель незаконними збройними формуваннями.

Відповідно до довідки відділу адміністративних послуг Лисичанської міської ради від 05.12.2016р. позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, склад сім'ї ОСОБА_5 складається з власника будинку ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_5 - (дружина), ОСОБА_3 (син).

Факт реєстрації позивача за вищевказаною адресою у 2010-2015 роках підтверджено також даними його паспорта.

За інформацією з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО) ДПА України з четвертого кварталу 2010 року по третій квартал 2013 року позивач отримував дохід у вигляді заробітної плати від ДПІ у м. Сєвєродонецька, з четвертого кварталу 2013 року по третій квартал 2014 року від Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області.

З аналізу вказаної інформації вбачається, що доходів, отриманих позивачем, було достатньо для придбання автомобіля та недостатньо для придбання квартири.

Водночас, згідно відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПА України від 06.12.2016р.№5797 ОСОБА_4 (батько позивача) з 1998 року займався підприємницькою діяльністю, а з ІІ кварталу 2012 року отримував заробітну плату від ПАТ «Лисичанськвугілля». Станом на час придбання позивачем квартири, дохід його батька становив понад 150 тис. грн.

Допитаний судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_4 надав пояснення про те, що позивач є його сином, у 2006-2010 роках син навчався у Національному університеті ДПС України на денному відділенні за рахунок бюджету, а тому сім'я мала змогу заощадити кошти на його утриманні. Після навчання син проживав разом з ними та бюджет у них був спільний. Оскільки син працював у м. Сєвєродонецьку, а вони жили у м. Лисичанську родина прийняла рішення купити синові однокімнатну квартиру у м. Сєвєродонецьку. Для цього свідок пішов працювати на шахту ПАТ «Лисичанськвугілля». На його кошти та частково на кошти сина і була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки квартиру купували для сина, то і договір купівлі-продажу оформили виключно на нього.

Статтями 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження щодо вартості дарунків не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами (відповідно до статті 1 зазначеного Закону близькі особи це особи які спільно проживають, повязані спільним побутом та мають взаємні права та обовязки).

Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» фінансова допомога від членів сім'ї визначена законними джерелами існування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірний висновок не доводить невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого на час перебування позивача на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржений висновок прийнято без дотримання вимоги щодо пропорційності, яка передбачає, зокрема, прийняття рішення субєктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та на обовязку суворого дотримання якого неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїй практиці (рішення у справах «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04), «Гримковська проти України» від 21.07.2011 (заява № 38182/03), «Савіни проти України» від 18.12.2008 (заява № 39948/06), та інші).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС України у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», від 24.11.2016 р. за № 11066-12-09-13-05 .

Враховуючи, що при розгляді даної справи судом встановлено незаконність висновку податкового органу, а тому відсутні правові підстави для звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу правового забезпечення юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно до п.8 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу», ч.3 ст.1, ч.14 ст.5 Закону України «Про очищення влади» та п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки спірний висновок не доводить невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого на час перебування позивача на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року по справі № 812/1519/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року по справі № 812/1519/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарьок М.Г.