Постановление суда № 65068799, 01.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7742/16 Головуючий у 1-й інстанції:Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Шелест С.Б.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача в особі Шевченківського районного територіального підрозділу (відділу) ГУ ДМС України у місті Києві щодо вимог про сплату платежу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87, 15 грн., платежу за бланк закордонного паспорта з електронним носієм у розмірі 304, 32 грн., а також щодо вимоги про підписання заяви про надання платної послуги від 06.02.2016 року; стягнення з Державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (код ЄДРПО 37993783, адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Терещенківська, 11 -А) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) грошові кошти у розмірі 391,47 грн. (триста дев'яносто одна гривня 47 коп.).

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 21 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 06.02.2016 року позивач звернувся до Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві з питанням оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Як стверджує позивач, йому було повідомлено, що відповідно до п. 22 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 07.05.2014 року, окрім оригіналів документів необхідно надати їх копії в трьох екземплярах та здійснити оплату наступних платежів:

- 87, 15 грн. - за оформлення та видачу паспорта згідно постанови КМУ № 795 від 04.06.2007 року;

- 304, 32 грн. - за бланк паспорту згідно постанови КМУ № 1098 від 26.10.2011 року.

Згідно пояснень позивача, він заперечував проти здійснення вказаних платежів, а також проти підписання заяви про надання платної послуги, однак зважаючи на невідкладну потребу у отриманні закордонного паспорту, ним виконано згадані вимоги міграційного органу.

Так, у справі наявні копія заяви - анкети від 06.02.2016 року для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, а також копії квитанцій № 43 від 04.02.2016 року на суму 87,15 грн. (вид платежу: 8037 Оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон) та № 45 від 04.02.2016 року на суму 304, 32 (вид платежу: 8037 За бланк закордонного паспорта).

05.04.2016 року позивач звернувся із письмовою заявою вх. №М-530-16 до Головного управління ДМС України в місті Києві, в якій просив повернути йому неправомірно витребувані міграційним органом коштів за бланк закордонного паспорта з електронним носієм в сумі 304, 32 грн. та за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, стверджуючи про безпідставність вказаних платежів.

У відповідь на вказану заяву відповідач своїм листом № 1-14/М-530-16 від 21.04.2016 року повідомив позивача про те, що з урахуванням положень Закону України № 5203-VІ від 06.09.2012 року, постанов № 795 та № 1098, наказу № 239/31 від 06.03.2015 року адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта є платною та передбачає видачу бланка, а тому позивач має сплатити не тільки вартість цієї послуги у розмірі 87, 15 грн., а й вартість бланка паспорта у розмірі 304, 32 грн.

При цьому відповідачем відмічено, що згідно із ч. 4 ст. 11 Закону від 06.09.2012 року № 5203 - VI плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до відповідного місцевого бюджету. Таким чином, як йдеться у згаданому листі, вимоги відповідача щодо сплати позивачем вартості бланку паспорта у розмірі 304, 32 грн. та за надання послуги з оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87, 15 грн., є обґрунтованими.

Не погоджуючись з наведеною позицією відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів у судовому порядку до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон віднесено до документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. У виняткових випадках (за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України) паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

За приписами ст. 7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Згідно ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 07.05.2014 року, кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон.

Пунктом 17 названого Порядку передбачено, що документи, які підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети, яка подається для оформлення паспорта для виїзду за кордон.

Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Підпунктом «б» п. 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року установлено, що за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або його обміну розмір ставки державного мита становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом Указів Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 13.09.1994 року № 519» від 21.11.1995 року № 1082/95 та «Про грошову реформу в Україні» від 25.09.1996 року № 762/96 мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком становить 17 грн. на місяць.

В той же час позивач як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії НОМЕР_1, категорія 1) згідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету від 21.01.1993 року № 7-93 від сплати державного мита є звільненим.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплата, установленого декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка), тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта. Зазначене також поширюється і на позивача, не зважаючи на ту обставину, що від сплати державного мита він є звільненим.

Крім того, подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді України, висновки щодо яких викладено в постановах від 03.12.2013 року № 21-416а13 та від 17.12.2013 року № 21-441а13.

Таким чином, оскільки позивач в установленому законодавством порядку є звільненим від плати державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 170 грн., то суд приходить до висновку про безпідставність здійсненого позивачем платежу за оформлення і видачу паспорта та за його бланк.

Що стосується посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» від 04.06.2007 року № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1098), то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

За змістом п. 27 Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання розмір плати за надання послуги з оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон становить 87 грн. 15 коп.

Відповідно до п. 4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1098 у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 та 6 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 року № 5203-VI плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

Аналізуючи наведені правові норми, суд звертає увагу на те, що сплата встановленого Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта.

Також, помилковим є твердження міграційного органу про те, що оплата за бланк паспорта була перерахована державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна», тобто позивач фактично придбав його, оскільки згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про адміністративні послуги» органи виконавчої влади, інші державні органи здійснюють закупівлю бланків для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів) у державних підприємств, що входять до сфери управління Національного банку України. Закупівля товарів, робіт і послуг для надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Здійснивши аналіз тексту відповіді ГУ ДМС України в місті Києві № 1-14/М-530-16 від 21.04.2016 року, судом встановлено, що при оформленні позивачем паспорту громадянина України для виїзду за кордон вимога міграційного органу про здійснення ним сплати вартості бланку паспорта у розмірі 304, 32 грн. та за надання послуги з оформлення та видачі такого паспорта у розмірі 87, 15 грн. дійсно мала місце.

А тому, з огляду на вказані вище висновки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії ГУ ДМС України в особі Шевченківського районного територіального відділу ГУ ДМС України у місті Києві щодо вимог про здійснення позивачем платежу за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87, 15 грн., платежу за бланк закордонного паспорта з електронним носієм у розмірі 304, 32 грн., а також щодо вимоги про підписання заяви про надання платної послуги від 06.02.2016 року є протиправними, оскільки не узгоджуються із наведеними вище законодавчими положеннями.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплачені безпідставно позивачем кошти за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87, 15 грн., платежу за бланк закордонного паспорта з електронним носієм у розмірі 304, 32 грн. підлягають поверненню позивачу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Шелест С.Б.