Постановление суда № 65050438, 20.02.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/42/17

УХВАЛА

про повернення позовної заяви позивачу

20 лютого 2017 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих рибним запасам України,-

встановив:

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих рибним запасам України.

Оскільки позовна заява не відповідала вимогам ч. 5 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), а саме: не в повному обсязі сплачено суму судового збору, ухвалою суду від 16.01.2017 позовна заява була залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 02.02.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, при цьому вимог ухвали суду від 16.01.2017 у встановлений строк не виконав.

20.02.2017 позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та стягнення судового збору з відповідача. Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що Миколаїврибоохорона є органом державної влади та не отримує власного прибутку, кошторис затверджений Державним Агентством рибного господарства України, не передбачає статті витрат на сплату судового збору за направлення даної категорії позовів.

У пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК України суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частинами 1-3 статті 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповдіно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті позивачем судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, позивачем до клопотання не додано. За таких обставин клопотання є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, вимоги ухвали суду від 16.01.2017 про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк позивачем не виконано.

За таких обставин, відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ч. 2 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих рибним запасам України, - повернути позивачеві.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя Н. О. Шаронова

20.02.2017