Постановление суда № 65040915, 23.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/8304/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/3382/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Даниленко В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Білич І.М.

суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачова І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_5 про визнання правовідносин за іпотечним договором припиненими, виключення відомостей з реєстру.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року позов ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання правовідносин за іпотечним договором припиненими залишено без розгляду.

Скасовано ухвалу Дарницького районного суду від 27.05.2015 року, знято заборону відчуження у будь-якій спосіб квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі за даним позовом.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, де ставив питання про її скасування та передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права.

Зазначаючи при цьому, що судове засідання, що відбулося 23.09.2016 року, ні позивач, ні його представники не були повідомленні належним чином, а отже не мали змоги прибути в засідання. Зокрема, позивач та представник ОСОБА_6 взагалі не отримали повістки чи іншого повідомлення про засідання, представник ОСОБА_7 судову повістку отримав 23.09.2016 року після обіду, тобто в день судового засідання. Даний факт підтверджується листом Лівобережного поштамту Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 27.09.2016 року. Також, відповідно до вищевказаного листа, судом відповідну судову повістку було подано до установи поштового зв'язку 20.09.2016 року, тобто фактично за 2 дні до дня судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Інші учасники будучи належним чином повідомленими про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав передбачених положеннями п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України виходив з того, що представник позивача в судові засідання 15.09.2016 року та 23.09.2016 року не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив як і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Проте погодитися із такими висновками суду першої інстанції не можна виходячи з наступного.

Відповідно до положень п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно матеріалів справи судом здійснювався виклик позивача ОСОБА_4 у судове засідання, що було призначено на 15 вересня 2016 року, за адресою визначеною ним при подачі позову - АДРЕСА_1 (а.с. 89). Дане судове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Представник позивача ОСОБА_3 про розгляд справи був повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчить розписка ( а.с. 83).

Враховуючи неявку сторін в судове засідання призначене на 15.09.2016 року суд відклав розгляд справи до 23 вересня 2016 року 12 -30 години, направивши сторонам судові повідомлення.

Повідомлення на імя ОСОБА_4 повернулося на адресу суду без вручення, представник позивача ОСОБА_3. отримав рекомендований лист 23 вересня 2016 року, тобто в день судового засідання ( а.с 102), що також підтверджується листом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укпошта», Лівобережний поштамп ( а.с. 111).

Тобто на час постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суд не мав доказів на підтвердження належного повідомлення позивача та його представника про розгляд справи. Так як згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Дана норма передбачає, що для того, щоб суд володів інформацією про одержання повістки, повідомлення адресатом, разом з повісткою надсилається зворотна розписка, яка повертається до суду. Наявність цієї розписки є важливою обставиною при вирішенні питання про можливість розгляду справи у випадку відсутності учасника процесу, який не з'явився.

Враховуючи зазначені вище положення норм процесуального права, а також відсутність доказів належного повідомлення позивача та його представника про призначене судове засідання на 23 вересня 2016 року, колегія суддів вважає, що висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду з підстав визначених ч. 3 ст. 207 ЦПК України є передчасними та такими, що не узгоджуються з нормами процесуального права.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленні справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 303, 304 , 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити..

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: