Постановление суда № 65028561, 23.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/871/16-к Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 11-кп/783/239/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Гончарук Л.Я.,

суддів Белени А.В., Партики І.В.

секретаря судового засідання Щербай В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.11.2016 р. про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016140260000044 від 02.02.2016 р. відносно ОСОБА_1,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Яворського С.М.

захисника ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

встановила:

ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.11.2016 р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12016140260000044 від 02.02.2016 р. відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України - повернуто начальнику Перемишлянського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області для усунення зазначених в описовій частині недоліків.

Обгрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що у даному випадку обвинувальний акт містить інформацію про суть повідомлення про підозру врученого ОСОБА_1, однак не мітить даних про формулювання обвинувачення за результатами досудового розслідування. В обвинувальному акті не визначено конкретний механізм заволодіння привласнення чи розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем керівником структурного підрозділу комунального підприємства ОСОБА_1, майно було ввірене обвинуваченому в силу службових повноважень чи майна, яке перебувало в його віданні як службової особи, правові підстави перебування такого майна в його віданні чи в силу службових повноважень. Крім цього, зі змісту обвинувального акту вбачається наявна констатація факту повідомлення про підозру, однак не обвинувачення, як це передбачено п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Порушенні вимоги п.1 ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі 1 Проведенні під час досудового розслідування процесуальні дії, не містить відомості про час проведення процесуальних дій, а лише про їх дату. Обвинувальний акт, за вимогами ст.291 КПК України, повинен містити прізвище, ім'я та по-батькові слідчого та прокурора, натомість зазначено прізвища з ініціалами слідчого та прокурора, що законом не передбачено та не вказано місце затвердження обвинувального акту.

На дану ухвалу прокурор Гавришків Р.П. подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження іншим складом суду.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу щодо недоліку в частині того, що в обвинувальному акті не зазначено конкретний механізм заволодіння - привласнення чи розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем керівником структурного підрозділу комунального підприємства ОСОБА_1, майно було ввірене обвинуваченому в силу службових повноважень чи майна, яке перебувало в його відданні як службової особи, правові підстави перебування такого майна в його віддані чи в силу службових повноважень зазначає, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України зазначені обставини, які прокурор вважає фактично встановленими з посиланням на норми КК України, крім того, лише під час судового розгляду, а не підготовчого судового засідання, суд повинен надати оцінку обставинам, які підлягають доказуванню, а саме події кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Щодо тверджень суду першої інстанції про те, що із змісту розглядуваного обвинувального акту, ОСОБА_1 й надалі підозрюється, а не обвинувачується прокурором у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, то такі доводи, апелянт вважає, надуманими, оскільки станом на день складення та погодження обвинувального акту ОСОБА_1 фактично перебував в статусі підозрюваного, а тому підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, натомість процесуальний статус останнього на обвинувачуваного (підсудного) змінився лише з часу передавання обвинувального акту на розгляд суду.

Щодо посилання суду на порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України, що реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі 1 «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії», не містить відомості про час проведення процесуальних дій, а лише їх дату, стверджує, що до обвинувального акта долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, який містить номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження та дату його застосування.При цьому кримінальним процесуальним законом не передбачено такої підстави для повернення обвинувального акта прокурору, як не відповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ч.2 ст. 109 КПК України.

Звертає увагу, що із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що обвинувальний акт надійшов до Перемишлянського районного суду 02.09.2016 р., підготовче судове засідання проведено лише 28.11.2016 р., тобто більше ніж через 2 місяці, а відтак судом допущено порушення розумних строків, розгляду та вирішення справи у суді, оскільки такі починають рахуватись з моменту отримання судом обвинувального акту.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника, який заперечив апеляційну скаргу, представника потерпілого, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту викладені у ст. 291 КПК України.

Підставою для повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_1 в ухвалі суду першої інстанції вказано, що такий не містить даних про формулювання обвинувачення за результатами досудового розслідування, однак таке твердження суду першої інстанції є невірним,оскільки питання про те, яким чином мають бути викладені фактичні обставини кримінального провадження, врегульовано у п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, якою встановлено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Так як, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті слідчим, з наступним затвердження прокурором, або самим прокурором, то в цій частині обвинувального акта викладається позиція сторони обвинувачення у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України і повернення обвинувального акту може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом розгляду в судовому засіданні провадження по суті.

Отже, в даному випадку суд першої інстанції вдався до оцінки обставин, які складають суть обвинувального акту, тобто вийшов за межі повноважень, наданих йому ст. 314 КПК України, а тому висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України не відповідає фактичним обставинам провадження та не ґрунтується на вимогах закону.

Іншою підставою для повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_1 в ухвалі суду першої інстанції названа невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України.

Вказана обставина не може бути підставою для прийняття рішення про повернення обвинувального акту, оскільки невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України може полягати лише у відсутності реєстру матеріалів досудового розслідування, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 291 КПК України.

Невідповідність приєднаного до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України не можна розцінювати як невідповідність, власне, обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Іншими підставами для повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_1, в ухвалі вказано, що відсутні імя та по батькові слідчого та прокурора та не вказано місце затвердження обвинувального акту, проте, колегією суддів встановлено, що в обвинувальному акті зазначене місце складення обвинувального акту, а саме м. Перемишляни Львівської області, зазначення в обвинувальному акті ініціалів слідчого та прокурора, а не імя та по батькові слідчого та прокурора не беззаперечною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Отже, колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги прокурора, вважає, що підстав для повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 не було, а тому ухвала Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.11.2016 р. підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора Гавришківа Р.П. задоволити частково.

Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.11.2016 р., якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12016140260000044 від 02.02.2016 р. відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України - повернуто начальнику Перемишлянського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області для усунення зазначених в описовій частині недоліків скасувати і призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у Перемишлянському районному суді Львівської області.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6