№ 65013453, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/6288/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Прохоров П.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси на постанову Київського районного суду міста Одеси від 13 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про визнання дії неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Київському районі міста Одеси про визнання дії неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (ст. 50-1).

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 13 червня 2016 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача вчинити спірні дії.

В апеляційній скарзі УПФ України в Київському районі міста Одеси просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2016 року відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Позивач просить суд зобов'язати відповідача перерахувати його пенсію за нормами ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII, як і його положення щодо перерахунку пенсій, втратив чинність.

Отже, суд не може зобов'язати відповідача вчинити дії на підставі норм Закону, що втратив чинність у зв'язку з наявністю прямої конституційної заборони на такий примус (ч. 2 ст. 19 Основного Закону).

Частиною 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин такого порядку не було розроблено.

Отже, у відповідача не було підстав для перерахунку пенсії позивача (у зв'язку з відсутністю порядку).

З урахуванням того, що районні органи пенсійного фонду (відповідач) та суди не наділені повноваженнями підміняти (у нормотворчій діяльності) собою кабінет міністрів України, у суду не було жодних підстав для задоволення даного позову.

Окрім того, права позивача (у спірних правовідносинах) було порушено не протиправною бездіяльністю щодо перерахунку пенсії, а не прийняттям (обов'язковим в силу Закону) підзаконного нормативно-правового акту щодо регулювання певної сфери пенсійних відносин.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу УПФ України в Київському районі міста Одеси - задовольнити.

Постанову Київського районного суду міста Одеси від 13 червня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про визнання дії неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І.Шляхтицький/