Постановление суда № 64997482, 27.02.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

27.02.2017

Провадження №2-р/311/3/2017

331/373/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Антоненко М.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя про розяснення рішення по справі №331/373/16-ц,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року позов ОСОБА_1 до КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано наказ в.о. головного лікаря Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» ОСОБА_2 від 13 січня 2016 р. №33/04-03/ктр «Про припинення трудових відношень (звільнення) з завідуючим гастрохірургічного відділення ОСОБА_1І.», та поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого гастрохірургічного відділення Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9», крім того, стягнути з КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 13.01.2016 р. по 13.05.2016 р. в розмірі 15435 гривень 20 копійок та судові витрати на користь держави в сумі 551 гривню 20 копійок.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст. 367 ч. 1 п. п. 2, 4 ЦПК України, допустити до негайного виконання.

20.10.2016 р. колегією суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області було розглянуто апеляційну скаргу представника КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» ОСОБА_3 та відмовлено у її задоволенні, - рішення Жовтневого суду м. Запоріжжя від 13 травня 2016 року по цій справі залишено без змін.

21.12.2016 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянувши касаційну скаргу КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалив повернути скаргу заявнику та вважати її неподаною.

13.02.2017 року Управління Державної казначейської служби України у Дніпровського районі м. Запоріжжя звернулось до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою про розяснення рішення по справі №311/373/16-ц.

В обґрунтування поданої заяви представник заявника посилається на те, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, до Головного управління надійшла заява про виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запорізької від 13.05.2016 року по справі № 311/373/16-ц за виконавчим листом, виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 08.12.2016 року, про негайне стягнення на користь ОСОБА_1 з Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» 15 435, 20 грн. середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Абзацом пятим пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року 313 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обовязком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обовязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. В свою чергу, до повноважень органів Державної казначейської служби України не належить вирахування та утримання відповідних податків та обовязкових платежів, передбачених законом, з заробітної плати, що підлягає примусовому стягненню з боржника, який обслуговується в органах Державної казначейської служби України, на користь працівників або колишніх працівників такого боржника. Отже, вищезазначена постанова суду апеляційної інстанції потребує розясненню в частині визначення конкретної суми, яка підлягає примусовому стягненню на користь ОСОБА_1, визначення особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки і збори, порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів.

Згідно з пунктом 5 вищевказаного Порядку під час виконання виконавчих документів органи Державної казначейської служби України мають право звертатись до органу, який видав виконавчий документ, щодо розяснення про стягнення коштів.

У поданій до суду заяві, Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя просять розяснити рішення в частині визначення конкретної суми, яка підлягає примусового стягненню з КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» на користь ОСОБА_1; особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки і збори (роботодавець, податковий орган тощо); порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів.

Сторони у судове засідання не зявилися, про день та місце розгляду заяви про розяснення судового рішення були повідомлені судом своєчасно та належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути заяву Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя про розяснення судового рішення по справі №311/373/16-ц у відсутність сторін оскільки вони були належним чином повідомлені про день та час розгляду заяви про розяснення судового рішення, проте їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду даної заяви, відповідно до положень ч. 3 ст. 221 ЦПК України.

Відповідності до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі або державного виконавця,суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому суд, зокрема, розяснює як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні, не вносячи змін у суть.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове засідання у цивільній справі», відповідно до ст. 221 ЦПК розяснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Розяснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути предявлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду у м. Запоріжжя від 13.05.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9», про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судових витрат задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. головного лікаря Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна лікарня № 9» Пасько ОСОБА_4 від 13 січня 2016 р. № 33/04-03/ктр «Про припинення трудових відношень (звільнення ) з завідуючим гастрохірургічного відділення ОСОБА_1І.», поновлено ОСОБА_5 на посаді завідуючого гастрохірургічного відділення Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9», стягнуто з КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 13.01.2016 р. по 13.05.2016 р. в розмірі 15435, 20 грн., стягнуто з КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9» на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення суми середньомісячної заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2016 року по цій справі залишено без змін.

При постановленні рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2016 року, в його резолютивній частині зазначено, крім іншого, про допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст. 367 ч. 1 п.-п.2, 4 ЦПК України.

На виконання вищевказаного судового рішення, 08.12.2016 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист щодо негайного виконання вказаного рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 13.01.2016 року по 13.05.2016 року в розмірі 15435, 20 грн., рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст. 367 ч. 1 п. п. 2, 4 ЦПК України, допустити до негайного виконання, копія якого долучена до матеріалів поданої заяви про розяснення рішення суду.

При цьому, як в резолютивній частині рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року, так і у виданому судом виконавчому документі зазначено, що сума середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 13.01.2016 року по 13.05.2016 року конкретно визначена в розмірі 15435, 20 грн., рішення в частині поновлення на роботі та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст. 367 ч. 1 п. п. 2, 4 ЦПК України, допустити до негайного виконання.

Щодо інших вимог, викладених в заяві Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя у поданій ними заяві про розяснення рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року, суд вважає їх безпідставними, оскільки вказані питання стосуються не тлумачення змісту написаного у рішенні, а фактично йдеться про розяснення способу його виконання, що не передбачено положеннями ст. 221 ЦПК України.

На переконання суду рішення від 13 травня 2016 року є повним, ясним, не викликає труднощів в розумінні його суті, містить мотиви прийнятого судом рішення, зокрема, в мотивувальній частині рішення чітко встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини та вказано, чому суд прийшов до відповідного висновку.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що резолютивна частина рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року викладена чітко, зрозуміло і додаткового тлумачення не потребує. Тому підстав для розяснення рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року немає та заяву Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя про розяснення рішення по справі №331/373/16-ц слід залишити без задоволення.

На підстав вищевикладеного та керуючись ст. ст. 210, 221 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя про розяснення рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2016 року по справі №331/373/16-ц залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом пяти днів з дати проголошення ухвали.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя М.В. Антоненко