Постановление суда № 64996483, 27.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

2-р/775/5/17(м)

263/13792/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

суддів: Свіягіної І.М.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2

при секретарі судового засідання Меркуловій Я.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі заяви начальника Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» про розяснення порядку виконання вироку колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області від 25.01.2017 р. щодо засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 про розяснення зазначеного вироку,-

в с т а н о в и л а :

вироком Апеляційного суду Донецької області від 25.01.17 року було задоволено частково апеляційні скарги прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07 липня 2016 року щодо ОСОБА_3 скасовано. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, та призначено покарання у виді 7 (семи)років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року зараховано ОСОБА_3 строк попереднього увязнення з 19 грудня 2013 року по 06 серпня 2014 року, а також з 24 лютого 2015 року по 25 січня 2017 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

02.02.17 року та 06.02.2017 року на адресу Апеляційного суду Донецької області надійшли заяви ОСОБА_3 та начальника Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» відповідно, про розяснення вироку апеляційного суду від 25.01.2017 року стосовно порядку виконання вироку колегії суддів від 25.01.2017р.

Вислухавши доповідача, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду від 25.01.17 року підлягає розясненню начальнику ДП «Маріупольський слідчий ізолятор» в частині застосування ч.5 ст.72 КК України, а заява засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Засуджений ОСОБА_3 перебуває під вартою з 19 грудня 2013 року, у звязку з чим строк покарання рахується саме з 19 грудня 2013 року.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.72 КК зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження (тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення) провадиться з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2014 року ОСОБА_3 визнано винним та призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06.08.2014 року апеляційна скарга захисника ОСОБА_6, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишена без задоволення, а зазначений вирок без змін (а.с.158-159 т.2).

Таким чином, вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2014 року щодо ОСОБА_3 набрав законної сили 06.08.2014 року відповідно до вимог ч.4 ст.532 КПК України.

Попереднє увязнення мало місце з 19 грудня 2013 року по 06 серпня 2014 року. Період часу з 6 серпня 2014р. по 24 лютого 2015р. засуджений відбував покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.02.2015 року вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2014 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 06.08.2014 р. скасовано і призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції (а.с.183-184 т.2).

Таким чином, покарання, призначене за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2014 р. було скасовано та слід визнати, що з 24.02.2015 р. засуджений ОСОБА_3 утримувався під вартою під час судового розгляду кримінального провадження.

У строк попереднього ув'язнення за нормами КПК включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.02.2015 року був призначений новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Оскільки ОСОБА_3 продовжував утримуватися під вартою під час судового розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає, що саме з 24.02.2015 р., тобто з часу скасування попередніх судових рішень, мало місце попереднє увязнення до ухвалення вироку апеляційним судом Донецької області від 25 січня 2017 року.

Таким чином, строк попереднього увязнення необхідно обчислювати з 24 лютого 2015 р. по 25.01.2017 р. з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Час з 06 серпня 2014 року по 24 лютого 2015 року є часом відбуття обвинуваченим ОСОБА_3 строку покарання.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_3 на момент винесення ухвали ВССУ від 24.02.2015р. знаходився у Торецькій ВК №2 Донецької області, вибув з Торецької ВК № 2 24.04.2015р. до Маріупольського слідчого ізолятора прибув 27 травня 2015р., але період з 24.02.15 по 24.04.2015р., та з 24.04.15р. по 25.01.2017р. не можливо визнати як періоди відбування засудженим покарання, оскільки призначене покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.04.2014 р. та ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06.08.2014 р. скасовано.

Оскільки ОСОБА_3 засуджено до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, зарахування судом строку попереднього увязнення проведено відповідно до ч.5 ст.72 КК України.

Що ж стосується заяви засудженого ОСОБА_3 про розяснення вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 25.01.2017 р., то в його задоволенні необхідно відмовити.

Засуджений у заяві про розяснення рішення не зазначив, що саме в ньому є для нього незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість.

З вироку від 25.01.2017 року не вбачається описок та помилок, вирок викладений повно, рішення є доступним для сприйняття, дохідливим, таким що не припускає варіантності свого тлумачення, труднощів в розумінні не викликає.

Керуючись вимогами, передбаченими ст.380 КПК України, суд,-

У х в а л и л а:

заяву начальника Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» про розяснення вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 25.01.2017 р. щодо ОСОБА_3 - задовольнити.

Розяснити, що у строк покарання засудженому ОСОБА_3 зарахований строк попереднього увязнення з 19 грудня 2013 року по 06 серпня 2014 року та з 24 лютого 2015 року по 25 січня 2017 року за правилами, передбаченими ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення вол, період з 6 серпня 2014р. по 24 лютого 2015р. зарахований у строк покарання.

Відмовити ОСОБА_3 в розясненні вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 25.01.2017 р. стосовно ОСОБА_3

Ухвала про розяснення судового рішення або відмову у його розясненні може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ особою, яка звернулася із заявою про розяснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Судді: