Постановление суда № 64975168, 24.02.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 лютого 2017 року Житомир Справа № 806/644/17

Категорія 3.7.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О.Г., розглянувши адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Людмила" про стягнення 39384,57 грн.,-

встановив:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Людмила" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) 39 384,57 грн. в дохід Державного бюджету України.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по суті.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI

Положеннями статті Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2, за змістом якої обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, суд також враховує, що звільнення та відстрочення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

За таких обставин, підстави для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 88, 160, 105 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по суті.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Г. Попова

інше