№ 64974881, 20.02.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2017 р. Справа № 802/2444/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка О.Л.,

представника позивача: Лісного В.В.,

представника відповідача: Цимбал В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: військової частини А2287

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася військова частина А2287 (далі - ВЧ А2287, позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.11.2016 № 0047851303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач зазначає, що ВЧ А2287 своєчасно та в повному обсязі здійснювала перерахування єдиного внеску, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а заборгованість, на яку посилається відповідач виникла у зв'язку із допущенням технічної помилки при подачі звітності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив задовольнити адміністративний позов повністю. Додатково в обґрунтованість позовних вимог посилався на постанову Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №826/6059/13-а, в якій суд зазначив, що "...здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України". Крім того зазначив, що при формуванні звіту за березень 2016 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування бухгалтером допущено помилку, а саме, у Таблиці №4 у рядку 1 графи 3 загальну суму грошового забезпечення вказано - 3575523,48 грн., а у рядку 3 графи 2 помилково вказано суму нарахованого єдиного внеску - 1240706,65 грн., у зв'язку із неправильним зазначенням відсотку - 34,7%, тоді як має бути вказано - 22%, що призвело до неправильного автоматичного розрахунку ЄСВ.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях (вх. № 2335 від 26.01.2017 року) та додаткових поясненнях (вх. №4658 від 20.02.2017 року), в яких, зокрема, зазначено, що за даними інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71020000 - єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців за 2016 рік - станом на 31.03.2016 року рахувалася переплата у сумі 786508,5 грн., 18 квітня 2016 року було зараховано сплату на загальну суму 324951,26 грн., та відповідно до звіту нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за березень 2016 року, поданого 19.04.2016 року військовою частиною А2287 по строку 20.04.2016 року, здійснено нарахування єдиного внеску на суму грошового забезпечення в розмірі 1240706,65 грн. (розділ І додатку 4 таблиці 4). Так, у поданому звіті позивач зазначив розмір єдиного соціального внеску - 34,7%, замість - 22%.

Станом на 21.04.2016 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71020000 єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців утворилась недоїмка в сумі 129246,89 грн., яка сплачена частково 21.04.2016 року у сумі 2069,42 грн. з простроченим терміном сплати на 1 день, та повністю погашена 26.04.2016 року з простроченим терміном сплати 6 днів (1874 грн. +404571,93 грн.).

Таким чином, за період з 21.04.2016 року по 26.04.2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області застосовано штрафні санкції на суму 25849,38 грн. та здійснено нарахування пені у розмірі 765,13 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Крім того, станом на 30.09.2016 року у військової частини А2287 в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71020000 єдиний внесок нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців, рахувалась переплата в сумі 906747,49 грн.

Військовою частиною А2287 подано 19 жовтня 2016 року звіт по єдиному внеску за вересень 2016 року по строку сплати 20.10.2016 року з нарахуванням єдиного внеску на суму грошового забезпечення в розмірі 906853,30 грн.

Отже, станом на 21.10.2016 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71020000 - єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців - утворилась недоїмка в сумі 105,81 грн., яка сплачена 25.10.2016 року з простроченим на 5 днів терміном сплати.

Таким чином, за період з 21.10.2016 року по 25.10.2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області застосовано штрафні санкції на суму 21,16 грн., та здійснено нарахування пені у розмірі 0,53 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Військовою частиною А2287 у березні 2016 року було нараховано грошове забезпечення військовослужбовцям військової частини А2287 у розмірі 3575523,48 грн., 22 % від даної суми становить - 786615,39 грн.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ВЧ А2287 по коду платежу 71020000 - єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців за 2016 рік - станом на 31.03.2016 року за ВЧ А2287 рахувалася переплата у сумі 786508,5 грн.

18 квітня 2016 року було зараховано сплату на загальну суму 324951,26 грн. та відповідно до звіту нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за березень 2016 року, поданого 19.04.2016 року військовою частиною А2287, здійснено нарахування єдиного внеску на суму грошового забезпечення в розмірі 1240706,65 грн.

Отже, звіт за березень 2016 року успішно прийнятий і відомості зі звітності внесено до Реєстру застрахованих осіб, ведення якого покладено на Пенсійний фонд України.

Підтвердженням поданої звітності є квитанція №1 та квитанція №2, однак в останній зазначено тільки попередження: "Таблиця 4 рядок 3" у рядку "Нараховано єдиного внеску 34,7%" зазначено суму відмінну від множення рядка 2 на 22% відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" №909-VIII.

За період з 21.04.2016 року по 26.04.2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області застосовано штрафні санкції на суму 25849,38 грн. та здійснено нарахування пені у розмірі 765,13 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

З метою корегування звітності у звіті за квітень 2016 року військовою частиною А2287 було відображено суму 454091,48 грн. на яку зменшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у березні 2016 року.

Окрім цього, у квітні 2016 року військовою частиною А2287 було сплачено єдиний внесок у розмірі 733464,40 грн., що становить 22% від виплаченого грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини А2287 за квітень 2016 року.

Також, станом на 30.09.2016 року у військової частини А2287 в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71020000 єдиний внесок нарахований, на суми грошового забезпечення військовослужбовців, рахувалась переплата в сумі 906747,49 грн.

Військовою частиною А2287 подано 19 жовтня 2016 року звіт по єдиному внеску за вересень 2016 року по строку сплати 20.10.2016 року з нарахуванням єдиного внеску на суму грошового забезпечення в розмірі 906853,30 грн.

Станом на 21.10.2016 року в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду платежу 71020000 - єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців - утворилась недоїмка в сумі 105,81 грн., яка сплачена 25.10.2016 року з простроченим на 5 днів терміном сплати.

Таким чином, за період з 21.10.2016 року по 25.10.2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області застосовано штрафні санкції на суму 21,16 грн., та здійснено нарахування пені у розмірі 0,53 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

22.11.2016 року Вінницькою ОДПІ винесено рішення №0047851303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погоджуючись із спірним рішенням ВЧ А2287, у відповідності до норм статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", до податкового органу було подано скаргу на рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області , якою підприємство просило переглянути оскаржуване рішення, відмінити його та підтвердити безпідставність нарахування штрафів та пені та узгодити його з платником.

Рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.12.2016 року №2657/9/02-32-10-01 скаргу залишено без розгляду.

Вважаючи, що спірним рішенням неправомірно застосовані штрафні санкції, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходив з такого.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 ч. 1 ст.1 Закону України від 08.07.2010 № 2464 передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є в тому числі особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, внесено зміни до п. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464, та визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску, тоді як розмір єдиного соціального внеску, до внесення змін, становив 34,7%.

Разом з тим, в ч.8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464 зазначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені Законом є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників накладається штраф, у розмірі -20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування і формою згідно з додатком 12 до Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків за вказані періоди.

Згідно із ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 та п. 5 Розділу VII Інструкції № 449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

З аналізу вищезазначеного випливає, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, податковий орган до платника застосовує фінансові санкції. При цьому, для нарахування штрафу та пені, слід встановити факт невиконання платником обов'язку зі сплати сум єдиного внеску.

Судом встановлено, що рішення №0047851303 від 22.11.2016 року, яким до позивача застосований штраф у розмірі 25870,54 грн. та нарахована пеня у сумі 765,66 грн. за період з 21.04.2016 року до 25.10.2016 року, винесено за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, при формуванні звіту за березень 2016 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування бухгалтером допущено помилку, а саме, у Таблиці №4 у рядку 1 графи 3 загальну суму грошового забезпечення вказано - 3575523,48 грн., а у рядку 3 графи 2 помилково вказано суму нарахованого єдиного внеску - 1240706,65 грн., у зв'язку із неправильним зазначенням відсотку - 34,7%, тоді як має бути вказано - 22%, що призвело до неправильного автоматичного розрахунку ЄСВ.

У квітні 2016 року ВЧ А2287 відповідачу було направлено звіт за квітень 2016 року, в якому дана помилка врахована та виправлена.

Допущену помилку виправлено шляхом зменшення суми єдиного внеску на 454091,48 грн. у рядку 7, 7.1 Таблиці 4.

Тобто, порядок виправлення помилки у фінансовій звітності ВЧ А2287 було дотримано.

Крім того, ВЧ А2287 єдиний внесок за спірний період нараховувався, утримувався правильно, своєчасно і в повному обсязі перераховувався, про що свідчать долучені до матеріалів справи документи, зокрема, платіжні доручення.

Можливість виправлення помилок передбачена розділом V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, та рядками 6 та 7 у таблиці 4 Звіту з ЄСВ, що і було зроблено ВЧ А2287 у квітні 2016 року.

Об'єктом правопорушення, визначеного частиною 2 пункту 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є правовідносини щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Об'єктивна сторона даного правопорушення сформульована як бездіяльність - несплата грошових зобов'язань у передбачених Законом розмірах. Відповідальність за частиною 2 пункту 11 статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить передбачені Законом суми. В цьому випадку сума штрафу становитиме 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Зміст цієї правової норми пов'язує притягнення до відповідальності платника єдиного внеску з подією донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та не передбачає застосування штрафних санкцій за помилкове відображення сум єдиного внеску у відповідному звіті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем було сплачено єдиний внесок в повному обсязі. Помилка у поданні звіту єдиного внеску, яка була виявлена, не є правопорушенням у розумінні частини 2 пункту 11 статті 25 Закону, оскільки вся сума грошового зобов'язання, що визначена позивачем, сплачена у відповідності до норм законодавства та була перерахована до бюджету у встановлені законом терміни.

Таким чином, сплата позивачем єдиного внеску відбулась у відповідному розмірі, який передбачений законодавством України, та не породжує збитків Державному бюджету України, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій у межах даних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність рішення органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів. Рішення, вчинення дії суб'єктом владних повноважень повинно бути прийнято (вчинено) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, необґрунтовано та з використанням повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надано.

Крім того, суд зазначає, що у даному випадку, помилка при формуванні звіту не призвела до ненадходження відповідної суми у визначений строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій від 22.11.2016 року №0047851303 є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення, винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області 22.11.2016 року №0047851303, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь військової частини А2287 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 (нуль) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна