№ 64955608, 22.02.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/2153/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабича Владислава Володимировича, третя особа: Комунальне підприємство "Лазурне" Лазурненської селищної ради про визнання дій протиправними та скасування рішення № 29465135 від 28.04.2016 р.,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (далі - відповідач-1), державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабича Владислава Володимировича (далі - відповідач-2, державний реєстратор), третя особа: Комунальне підприємство "Лазурне" Лазурненської селищної ради (далі - КП "Лазурне"), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29465135 від 28.04.2016 р., державного реєстратора Бабича Владислава Володимировича про державну реєстрацію права постійного користування за Комунальним підприємством "Лазурне" Лазурненської селищної ради земельною ділянкою площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1;

- внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого зареєструвати право ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії посадових осіб Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області щодо зазначення недостовірних даних в документах, поданих для державної реєстрації прав на земельну ділянку площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в листопаді 2016 року отримав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої стало відомо, що 23.04.2015 р. державним реєстратором Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабичем В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 210282200 від 29.04.2015 р., та здійснено запис № 9532838 до реєстру, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, а 27.04.2016 р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29465135 від 28.04.2016 р., та здійснено запис № 14367358 до реєстру, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у постійному користуванні Комунального підприємства "Лазурне" Лазурненської селищної ради. При цьому, вказана земельна ділянка знаходиться у позивача на праві постійного користування на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.04.2008 р., зареєстрованого 18.04.2008 р. за № ЧАА 002344-040872800018, що підтверджується також рішеннями Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. та Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. Даний факт унеможливлював здійснення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради. Державним реєстратором вирішено повторно здійснити реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, за іншою особою, що спричинило виникнення подвійної реєстрації інших речових прав, оскільки на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договір оренди від 02.04.2008 р. був чинним, а право оренди земельної ділянки зареєстроване за позивачем. Вказує, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно був зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, чого реєстратором зроблено не було. Вважає рішення державного реєстратора № 29465135 від 28.04.2016 р. протиправним. Також зазначає, що у документах, поданих заявником в особі Лазурненської селищної ради для державної реєстрації прав, відсутні дані, що земельна ділянка площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, перебуває в оренді у ОСОБА_1, що є підставою вважати, що заявником подані недостовірних даних під час державної реєстрації прав. Такі дії заявника в особі посадових осіб Лазурненської селищної ради вважає протиправними.

18.01.2017 р. до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача-1 та відповідач-2 до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень 03.02.2017 р. та 02.02.2017 р.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради до суду також не з'явився. В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції третій особі 03.02.2017 р.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.04.2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Лазурненською селищною радою, на підставі рішення Лазурненської селищної ради від 26.12.2007 р. № 339, укладено договір оренди земельної ділянки. За умовами договору Лазурненська селищна рада передає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1, строком на 10 років для організації літнього ринку "Торговий комплекс "Комфорт".

Вказаний договір зареєстровано Скадовський районним відділом Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 18.04.2008 р. за № ЧАА 002344-040872800018.

Вважаючи, що ОСОБА_1 використовує орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є порушенням умов договору оренди від 02.04.2008 р., а саме здійснив реконструкцію об'єктів нерухомості, які розміщені на цій земельній ділянці, Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області у серпні 2015 року звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.04.2008 р.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.10.2015 р. у справі № 923/1377/15 позовні вимоги Лазурненської селищної ради задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2015 р. скасовано, в задоволенні позову Лазурненській селищній раді Скадовського району Херсонської області відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. залишено без змін.

28.04.2016 р., розглянувши заяву КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 27.04.2016 р. за реєстраційним номером 16679095, державним реєстратором прав на нерухоме майно Скадовської районної державної адміністрації Бабичем Владиславом Володимировичем прийнято рішення № 29465135 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 за Комунальним підприємством "Лазурне" Лазурненської селищної ради.

Не погоджуючись з вказаним рішенням державного реєстратора, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічні положення передбачені ст.ст.18, 20 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Стаття 3 Закону № 1952-IV визначає першою засадою державної реєстрації прав - гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

В силу вимог приписів ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV державний реєстратор, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч.4 ст.18 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як роз'яснено Державною реєстраційною службою України у своєму листі від 06.08.2013 р. № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 р., зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Однак, в порушення вимог вказаних норм законодавства державний реєстратор Скадовської районної державної адміністрації Бабич В.В. при проведенні державної реєстрації речового права за заявою КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради належним чином не перевірив чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка перебуває у користуванні різних осіб. Реєстрація права користування новим землекористувачем можлива лише після закінчення строку дії або дострокового розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем та відповідної реєстрації цих фактів.

Договір оренди земельної ділянки від 02.04.2008 р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, за яким орендарем є ОСОБА_1, достроково розірваний не був, строк його дії не закінчився (договір укладено на 10 років).

Суд зазначає, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. у справі № 923/1377/15 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. підтверджено чинність вказаного договору станом на час прийняття державним реєстратором 28.04.2016 р. оскаржуваного рішення та здійснення ним реєстраційних дій.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення ухвалюється іменем України і є обов'язковим до виконання.

Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 3 статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Так, відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі від 02.04.2008 р.) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.202 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі від 02.04.2008 р.) державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. № 174 (чинного на момент укладення договору оренди землі від 02.04.2008 р.) (далі - Тимчасовий порядок № 174) Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Оператори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Відповідно до п.2.5 Тимчасового порядку № 174 територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації.

Згідно п.2.6 Тимчасового порядку № 174 оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та реєстраційну картку. У разі виявлення розбіжностей в державному акті на право власності на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі та реєстраційній картці вони за актом приймання-передавання повертаються до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання

Пунктом 2.7 Тимчасового порядку № 174 передбачено, що у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання Оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.

Відповідно до п.2.8 Тимчасового порядку № 174 Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

Пунктом 2.9 Тимчасового порядку № 174 визначено, що Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

Згідно із пунктом 2.10 Тимчасового порядку № 174 ведення державного реєстру земель перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює оператор.

Відповідно до п.4.2 Тимчасового порядку № 174 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Пунктом 4.3 Тимчасового порядку № 174 встановлено, що у книзі реєстрації реєструються:

- державні акти на право власності на земельну ділянку;

- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

- договори оренди землі.

Відповідно до п.4.5 Тимчасового порядку № 174 ведення державного реєстру земель, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Згідно п.4.6 Тимчасового порядку № 174 внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).

Пунктом 8.1 Тимчасового порядку № 174 ведення державного реєстру земель визначено, що реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

В матеріалах справи наявна копія реєстраційної справи по наданню в оренду земельної ділянки ПП ОСОБА_1 для організації літнього ринку площею 0,4268 га із земель громадського призначення смт.Лазурне, що сформована Скадовським районним відділом земельних ресурсів Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів. В реєстраційна справі містяться заява ОСОБА_1 про виготовлення реєстраційної справи від 25.08.2008 р., витяг з рішення Лазурненської селищної ради від 26.12.2007 р. № 339 про затвердження проекту щодо відведення в оренду земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, кадастровий план земельної ділянки, викопіювання земельної ділянки, акт узгодження зовнішніх меж землекористування від 26.09.2007 р., акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, правовстановлюючі документи орендаря, висновок Відділу земельних ресурсів у Скадовському районі від 18.04.2008 р., договір оренди землі від 02.04.2008 р., зареєстрований 18.04.2008 р., витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.03.2008 р., висновок Відділу земельних ресурсів у Скадовському районі від 18.04.2008 р. щодо надання земельної ділянки в оренду.

Також, на договорі оренди землі, що укладений з ОСОБА_1 02.04.2008 р., вчинені реєстраційні написи щодо його державної реєстрації Скадовський районним відділом Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 18.04.2008 р. за № ЧАА 002344-040872800018.

Таким чином, відповідно до положень Тимчасового порядку державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відтак державна реєстрація договору від 02.04.2008 р. є здійсненою відповідно до вимог законодавства, що діяли на момент виникнення цих договірних відносин, а отже право користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 в силу положень ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є дійсним.

Враховуючи приписи абз.3 ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV саме державний реєстратор з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав користування на одну земельну ділянку повинен був здійснити запит до відповідних органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо) щодо фактів реєстрації договорів оренди землі на відповідні земельні ділянки для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.

З наданої державним реєстратором копії реєстраційної справи щодо державної реєстрації за КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради права користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що відповідачем-2 цих вимог не виконано.

Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило повторну реєстрацію права користування однієї і тієї ж земельної ділянки, внаслідок чого порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря земельної ділянки.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 29.09.2015 р. по справі № 21-760а15 та від 15.11.2016 р. по справі № 21-3030а16, згідно яких державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, а реєстрація нових договорів оренди є неможливою до закінчення строку дії попередніх договорів та відповідної реєстрації цього факту.

Відповідно до статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права користування земельної ділянки за КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради № 29465135 від 28.04.2016 р. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого зареєструвати право ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Положеннями ч.1 ст.162 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку заявлена ОСОБА_1 позовна вимога не адресовано жодному з відповідачів. Фактично позивач просить суд вчинити реєстраційну дію щодо внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки поза межами встановленого законодавством порядку, що є неприпустимим, оскільки вчинення реєстраційних дій не відноситься до компетенції суду.

З метою внесення запису про реєстрацію права постійного користування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу слід звернутись до державного реєстратора в порядку, встановленому законом для здійснення таких дій.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо зазначення недостовірних даних в документах, поданих для державної реєстрації, суд зазначає наступне.

З копії матеріалів реєстраційної справи № 29465135 щодо реєстрації за КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, слідує, що оскаржуване позивачем рішення державним реєстратором прийнято на підставі розгляду заяви, поданої 27.04.2016 р. КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради, до якої додано витяг з рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 26.04.2016 р. № 140 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в постійне користування комунальному підприємству "Лазурне" Лазурненської селищної ради.

Тобто, заявником стосовно державної реєстрації права постійного користування є КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради, а не посадові особи Лазурненської селищної ради, як зазначено ОСОБА_1 в позовній заяві.

Згідно ч.2 ст.22 Закону № 1952-ІV відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Виходячи з того, що Лазурненська селищна рада в особі голови чи інших посадових осіб, не зверталась до державного реєстратора, жодних документів з метою здійснення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 не подавала, то є безпідставними твердження позивача щодо подання чи зазначення нею будь-яких недостовірних даних в документах, поданих для державної реєстрації.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо зазначення недостовірних даних в документах, поданих для державної реєстрації прав на земельну ділянку площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем-2 не надано належних та достовірних доказів щодо правомірності прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29465135 від 28.04.2016 р. про державну реєстрацію права постійного користування за КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради земельної ділянки площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 122, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29465135 від 28.04.2016 р., державного реєстратора Бабича Владислава Володимировича про державну реєстрацію права постійного користування за Комунальним підприємством "Лазурне" Лазурненської селищної ради земельною ділянкою площею 0,4268 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 6.3