Постановление суда № 64939062, 24.02.2017, Харківський районний суд Харківської області

24.02.17

Справа № 635/993/17-к

Провадження № 1-кп/635/478/2017

У Х В А Л А

24 лютого 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Березовської І.В.

за участю прокурора - Антоненко Д.О.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих - ОСОБА_4

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників - ОСОБА_7, Шевцової Ю.В., ОСОБА_9,

секретар судового засідання - Грищука Р.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016220430004196 від 07 листопада 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 135, ч.2 ст. 286 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 136 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 135, ч.2 ст. 286 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 136 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220430004196 від 07 листопада 2016 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року подовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 лютого 2017 року.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на сплив строків тримання під вартою, на продовження існування ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно вливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Шевцова Ю.В. в судовому засіданні просила скасувати застосований до її підзахисного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність прокурором ризиків.

Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_10, захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9, підтримали клопотання адвоката Шевцової Ю.В., в задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечували.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представник ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора, проти застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували.

Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, оцінює в сукупності дані про особу обвинуваченого, всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5, та які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, обставини вчинення злочину, зокрема, дані про його дії по приховуванню наслідків ДТП, беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений в разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно чинити вплив на свідків, які є його близькими родичами, зокрема: матір ОСОБА_11, сестра ОСОБА_12, вітчима ОСОБА_13, брата ОСОБА_14, які мешкали спільно із обвинуваченим ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, які стали підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також при вирішенні клопотання про продовження строків тримання під вартою суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, родини, відсутність судимостей суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на наявність у підозрюваного низки захворювань, оскільки за наявності цих захворювань він проходив строкову військову службу в армії з 2007 року. Суд також критично ставиться до доводів сторони захисту, що обвинувачений мав намір з'явитися до поліції, оскільки ДТП відбулась ввечері 06.11.2016 року, а затримано поліцією обвинуваченого наступного дня.

З огляду на наведене, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З огляду на зазначене підстав для задоволення клопотання захисника Шевцової Ю.В. немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 331КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) на шістдесят днів, тобто до 24 квітня 2017 року.

Встановити строк дії ухвали до 24 квітня 2017 року.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Шевцової Ю.В. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відхилити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Березовська