Постановление суда № 64931646, 21.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/5842/16-ц Головуючий суддя І інстанції Ференчук О.В.

Провадження № 22-ц/790/1648/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: сімейні правовідносини

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Гуцал Л.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Пашнєвої Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини за місцем реєстрації та проживання матері, надання дозволу на виготовлення проїзного документа неповнолітньої дитини та її виїзд за межі України без згоди батька, позбавлення батьківських прав, -

встановила:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визначити місце проживання сина ОСОБА_3 за місцем реєстрації та фактичного проживання матері в Португалії, за адресою: АДРЕСА_1, надати дозвіл на виготовлення проїзного документа неповнолітнього ОСОБА_3 для виїзду за кордон без згоди батька, надати дозвіл на виїзд дитини за межі України до Португалії у супроводі матері для тимчасового проживання та навчання до досягнення повноліття без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2

19 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому посилаючись на те, що в провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться справа за його позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав та визначення місця проживання дитини з батьком, просив суд зупинити провадження по справі до розгляду справи за його позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року провадження у справі зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини з батьком.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, справу направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначила, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не навів достатніх мотивів, з яких дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи, до вирішення іншої, що розглядається тим самим судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного..

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Московського районного суду м. Харкова по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини з батьком може суттєво вплинути на подальший розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини за місцем реєстрації та проживання матері, надання дозволу на виготовлення проїзного документа неповнолітньої дитини та її виїзд за межі України без згоди батька, позбавлення батьківських прав, а тому відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України провадження у цій справі підлягає зупиненню.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов'язаний зупинити провадження у цій справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Зупиняючи провадження, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та не навів мотивів, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та визначення місця проживання дитини з батьком виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги до ОСОБА_2

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвалу суду першої інстанції - скасуванню, з направлення справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини за місцем реєстрації та проживання матері, надання дозволу на виготовлення проїзного документа неповнолітньої дитини та її виїзд за межі України без згоди батька, позбавлення батьківських прав направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошенні і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді