Постановление суда № 64917407, 23.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.2017 р. Справа № 914/3303/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ про встановлення факту припинення зобовязання як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

по справі №914/3303/16 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестпласт», м.Івано-Франківськ

до відповідача: Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ», м.Городок Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ

про стягнення 900000,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23724000,00грн.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ про встановлення факту припинення зобовязання, а саме визнання відсутнім у ТзОВ «Укрінвестпласт» права на вимогу коштів за договором про відступлення права вимоги за договором поруки від 02.11.2016р., підписаного за реквізитами ОСОБА_1 та ТзОВ «Укрінвестпласт», подана як заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі №914/3303/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестпласт», м.Івано-Франківськ до Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ», м.Городок Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ про стягнення 900000,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23724000,00грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. розяснює, що вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення, та лише на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК України. Питання про її прийняття, відмову в прийнятті або про повернення, вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України.

Розглянувши вказану позовну заяву, суд звертає увагу на те, що всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, до неї не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Водночас, ПАТ «Сбербанк» просить, враховуючи відверто недобросовісну підприємницьку практику при укладенні договору про відступлення права вимоги, звільнити банк від сплати судового збору та покласти його на відповідача (позивача за первісним позовом).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.1 Постанови №7 від 21.02.2013р. розяснено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зважаючи на те, що жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан ПАТ «Сбербанк» перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до позовної заяви не долучено, суд приходить до висновку, що таке клопотання про звільнення позивача (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) від сплати судового збору задоволенню не підлягає зважаючи на його необґрунтованість. Відтак, наявні підстави для повернення такої позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надійшла до господарського суду Львівської області 21.02.2017р. (згідно поштового штампу передано до установи звязку для відправлення 18.02.2017р.). Однак, в судовому засіданні 15.02.2017р. судом прийнято рішення по справі №914/3303/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестпласт», м.Івано-Франківськ до Приватного підприємства «Інсталпласт-ХВ», м.Городок Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ про стягнення 900000,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 23724000,00грн.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити в прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі №914/3303/16 на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України як такої, що подана з порушенням припису ч.1 ст.26 ГПК України, тобто після прийняття судом рішення по справі. Зазначене не позбавляє можливості ПАТ «Сбербанк» звернутись з відповідним новим позовом у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 26, 54, 57, 61, п.1 ч.1 ст.62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. У прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відмовити.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та додані до неї документи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Додаток: позовні матеріали на 7 аркушах (включно з конвертом).

Суддя Щигельська О.І.