Постановление суда № 64912648, 17.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

17.02.2017 Справа №607/2035/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання права на проживання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду позовну заяву до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання права на проживання.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачами заявлено вимогу немайнового характеру про визнання права на проживання.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму (640 гривень).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Однак, при пред'явленні зазначеного позову позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судового збору не сплачено.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Всупереч зазначеним вимогам закону у позовній заяві не вказано, на якій підставі ОСОБА_1 було виділено кімнату в гуртожитку (видано ордер чи інший документ про право на вселення) та на якій підставі проживає ОСОБА_2 у цьому помешканні, хто на даний час оспорює право позивачів на проживання в цій кімнаті, коли саме і в якій формі позивачі зверталися до відповідача щодо визнання за ними права на проживання і які рішення та у якій формі приймалися відповідачем із цього приводу. Жодних доказів на підтвердження цих обставин у позовній заяві не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

1) сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі по 640 гривень кожною з позивачів, на розрахунковий рахунок:31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/ 22030101, код бюджетної класифікації 22030101; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692;

2) надати суду оригінали квитанцій про сплату судового збору;

3) викласти обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують кожну з обставин.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання права на проживання залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_3