Постановление суда № 64874283, 22.02.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/173/17

провадження №: 2/398/1148/17

УХВАЛА

"22" лютого 2017 р. 22.02.2017 року Олександрійський міськрайонний суд у складі головуючого судді Ремезок А.Ю. при секретарі Василяці І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-Агро» про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-Агро» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № KMNA-2015-037 від 22.05.2015 року, відповідно до якого вона надала відповідачу у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,59 га, що розташована в територіальних межах Комінтернівської сільської ради Олександрійського району.

В судовому засіданні 22.02.2017 року представником відповідача було заявлено клопотання про виклик в якості свідка по даній справі сина позивача ОСОБА_2, мотивоване тим, що останньому відомі обставини, які мають значення для справи, а саме обставини щодо підписання чи не підписання ОСОБА_1 спірного договору оренди землі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні при вирішенні заявленого клопотання покладались на розсуд суду.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь у справі, проаналізувавши предмет даного позову та законодавство, що регулює відповідні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

П. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що необхідно звернути увагу судів, що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги той факт, що предметом даного прозову є факт вчинення правочину, а саме факт укладення між позивачем та відповідачем договору оренди, суд дійшов переконання про неможливість задоволення клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_2, оскільки в даному випадку свідчення свідків не є допустимим доказом у розумінні ст. 59 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 208-210 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Ю. Ремезок