№ 64855844, 08.02.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

08 лютого 2017 р. Справа № 802/132/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до військової частини А0549, військової частини А0201

про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини А0549, військової частини А0201 у якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини А0549 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію суми податків з доходів фізичних осіб в сумі 9970,06 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят грн. 06 коп., утриманого з виплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні;

- стягнути з військової частини А0549 (код ЄДРПОУ - 08540799) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 9970,06 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) гри. 06 коп., утриманих з виплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в військовій частині А0201 на посаді старшого офіцера воєнно-наукового відділу штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. Під час проходження військової служби, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось через військову частину А0549, в зв'язку з тим, що військова частина А0201 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0549.

14.12.2016 року наказом командира військової частини А0201 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини у зв'язку з звільненням з лав Збройних Сил України у відставку за частиною 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за пунктом "б" - за станом здоров'я (витяг з наказу додається).

Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивачу було нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні в сумі 51128,50 гри. Проте, фактично позивачу було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні в сумі лише 41158,44 грн.

Вважаючи дії відповідачів щодо невиплати грошової компенсації в повному обсязі протиправними ОСОБА_1 звернувся з даними позовом до суду.

Позивачем через відділ прийому суду 07.02.2017 року за вхідним №3422 подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник військової частини А0201 через відділ прийому суду 07.02.2017 року за вхідним №3423 подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що проти позову заперечує.

Представник військової частини А0549 через відділ прийому суду 08.02.2017 року за вхідним №3588 подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, фіксування судового засідання, на підставі ст. 41 КАС України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині А0201 на посаді старшого офіцера воєнно-наукового відділу штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. Під час проходження військової служби, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось через військову частину А0549, в зв'язку з тим, що військова частина А0201 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0549.

12.12.2016 року наказом №238 (а.с. 8) командира військової частини А0201 позивача виключено зі списків особового складу частини у зв'язку з звільненням з лав Збройних Сил України у відставку за частиною 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за пунктом "б" - за станом здоров'я

Судом встановлено, що на усіх видах забезпечення позивач перебував у в/ч А0549, тобто розрахунок та виплата грошових, продовольчих та речових забезпечень під час звільнення з військової служби здійснювалось в/ч А0549.

12.12.2016 року військовою частиною А0549 позивачу видано довідку №52/13 від 08.09.2016 року на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі ( а. с. 14 ).

Відповідно до вказаної довідки на день виключення позивача зі списків особового складу частини йому не виплачено грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі, в загальній сумі 51128,50 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто двадцять вісім гривень 50 коп.).

Проте, відповідачем виплачено позивачу 21.12.2016 року лише частину коштів у розмірі 41158,44 грн., як погашення заборгованості за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Такі дії відповідач мотивує тим, що відповідно до роз'яснення ДПС України від 02.08.2012 року №10980/5/17-1116 від 03.07.2012 року, згідно п. 168.5 ст. 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Водночас, зазначає, що після звільнення зі служби військовослужбовця фізична особа - платник податку не виконує обов'язки несення служби, то законодавчі підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб, що утримується з будь яких доходів таких платників за раніше відпрацьований час відсутні. Тому вважає, що в даному випадку, доходи позивача оподатковуються на загальних підставах.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції від 30.07.2015, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються, зокрема, Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищенаведеної норми Закону Кабінетом Міністрів України 16 березня 2016 року прийнято постанову №178, якою затверджено "Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" (далі - Порядок №178).

Згідно з п.2 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п. 4 Порядку №178 ).

При цьому, у відповідності до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного ( міського ) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Абзацом третім п. 242 вищезазначеного Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна, оскільки відповідає вимогам, встановленим п. 2 та 3 Порядку № 178, та подав за місцем військової служби відповідну заяву, передбачену п.4 вказаного Порядку.

Суд зауважує, що військовою частиною А0549 видано довідку №52/13 від 12.12.2016 року на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, проте компенсація не виплачена позивачу у повному обсязі.

Водночас, суд не погоджується з посиланням відповідача, про те, що доходи позивача оподатковуються на загальних підставах, оскільки абзацом третім п. 242 Положення вказується що на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

З урахуванням того, що відповідачем було часткового сплачено частину коштів у розмірі 41158,44 грн., як погашення заборгованості за неотримане під час проходження військової служби речове майно, суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями порушив права позивача, оскільки в довідці №52/13 від 12.12.2016 року на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі є чітко визначена сума, а саме 51128,50 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто двадцять вісім гривень 50 коп.).

Відтак, в контексті вищезазначеного, суд вважає, що такі дії, щодо не виплати усієї суми, яка підлягає компенсації за неодержане речове майно є протиправними.

Отже, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії щодо часткової виплати компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно, а відтак сума коштів у розмірі 9970,06 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 06 коп. ) підлягає стягненню з в/ч А0549.

Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А0549 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію суми податків з доходів фізичних осіб в сумі 9970,06 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень, 06 коп. ), утриманого з виплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні.

Стягнути з військової частини А0549 (код ЄДРПОУ - 08540799) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21001, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 9970,06 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень, 06 коп.), утриманих з виплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар