Постановление суда № 64776992, 01.02.2017, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/119/17-ц

Провадження №2/190/152/17

УХВАЛА

01 лютого 2017 року м.П'ятихатки

Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської областіСеменников О.Ю., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Пятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості у розмірі 100205,46 грн. за кредитним договором від 22.04.2010 року.

При поданні зазначеного позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на земельні ділянки площею 6,503га (кадастровий номер 1224581200:01:003:0090) та площею 6,006га (кадастровий номер 1224581200:01:002:0116), що належать відповідачеві та розташовані на території Грушуватської сільської ради Пятихатського району Дніпропетровської області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Розглянуши заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України та не підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при чому згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В п.4 постанови пленуму ВСУ від 22.12.2006 N9 звернуто увагу судів на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В поданій заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В той же час, будь-яких належних відомостей щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитною угодою не надано, як і не надано належних відомостей щодо вартості земельних ділянок (-нки), що належать відповідачеві та перебувають в оренді СПП «Віза-Агро», через що суд не може встановити співмірність вартості земельних ділянок розміру заявлених позовних вимог.

Відтак, оскільки заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, останню слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про забезпечення позову повернути заявникові.

Зобовязати Управління Державного казначейської служби України у Пятихатському районі Дніпропетровської області повернути публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 800,00 (вісімсот) грн. згідно з платіжним дорученням №BOOO8B17C0 від 18.01.2017 року.

Суддя О.Ю. Семенников