№ 64773172, 17.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/692/17 Провадження № 33/773/172/17 Суддя в 1 інстанції: Покидюк В. М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2017 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працює, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним за те, що 03 січня 2017 року о 00 год 30 хв у м. Луцьку на вул. Богдана Хмельницького, 1, він керував автомобілем «Renault Master», д.р.н. НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на грубі порушення, допущені під час огляду його на стан сп'яніння та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, а висновок лікаря нарколога є недійсним. З огляду на вищезазначене, просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який підтримав апеляцію у повному обсязі та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 452857 від 03 січня 2017 року ОСОБА_2 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 1).

Протокол власноручно підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, з відміткою «згідний».

Винуватість скаржника також стверджується висновком щодо результатів медичного огляду № 31 від 03.01.2017 року (а.с.3).

Крім цього, в суді першої інстанції ОСОБА_2 повністю визнав винуватість у вчиненому правопорушенні.

Тому доводи апелянта з цього приводу апеляційний суд вважає безпідставними.

Твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо порушень, допущених під час огляду на стан алкогольного сп'яніння є нічим іншим, як способом уникнення адміністративної відповідальності.

Нових доказів на підтвердження своєї невинуватості скаржник суду апеляційної інстанції не надав.

За таких обставин, вважаю висновки суду про порушення водієм пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильними.

На думку апеляційного суду, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу ближче до мінімального розміру з позбавленням права керування транспортними засобами, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2017 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П.Борсук