Постановление суда № 64760693, 16.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.02.2017 р. Справа№ 914/301/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Київська область, м.Вишгород

про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького,26, ідентифікаційний код 32323256)

В С Т А Н О В И В:

15.02.2017 р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького,26, ідентифікаційний код 32323256) в порядку ст.ст.10-12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Відповідно до вимог ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з отриманого на запит суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 16.02.2017 р., Державне підприємство «Львіввугілля» (80000, Львівська обл., Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Б.Хмельницького, будинок 26, ідентифікаційний код 32323256) належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, є державним підприємством, єдиним засновником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (розмір внеску зазначеного Міністерства до статутного фонду дорівнює розміру статутного капіталу), основним видом діяльності Державного підприємства «Львіввугілля» є добування кам’яного вугілля (код КВЕД 05.10). За даними зазначеного Витягу, відокремленими підрозділами Державного підприємства «Львіввугілля» є ряд шахт та інших підрозділів на території Львівської та Волинської областей.

Згідно ст. 1 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 року N 1127-XIV, гірниче підприємство – це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Стаття 6 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР зазначає, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. за № 827 “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”, кам’яне вугілля віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Відтак, Державне підприємство «Львіввугілля»(боржник у даній справі) є гірничим підприємством зі 100 % часткою державної власності в статутному капіталі і належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків, порушені після 1 січня 2000 року, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Обмежень щодо термінів застосування вказаний пункт не містить.

Суд звертає увагу на те, що п. 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (згідно з яким справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків, не порушуються з дня набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 1 січня 2015 року, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника) не впливає на положення п.4 розділу Х, оскільки п. 3 та п. 4 вказаного розділу є окремими пунктами, які встановлюють певні правовідносини щодо порушення та припинення у справах про банкрутство, та не випливають один з одного.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 913/113/13-г.

Зазначений вище Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 16.02.2017 р. не містить відомостей у відповідних полях, які-б вказували на те що Державне підприємства «Львіввугілля» ліквідується за рішенням власника.

З наведеного вбачається, що провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Львіввугілля» за заявою кредитора, одразу-ж і безумовно підлягає припиненню в силу положень п. 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо, зокрема, провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом. Відповідно до ч.2 ст.14 зазначеного Закону, про відмову у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику разом із заявою та доданими до неї документами.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ч. 1 ст. 2, ч.1, ч.2 ст. 14, п. 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1,86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у прийнятті заяви Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Львіввугілля».

Додаток (для заявника):

- заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, з поштовим конвертом.

Суддя Морозюк А.Я.