Решение № 6467536, 19.10.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2009 р.Справа № 12/44-1646 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом приватного підприємства "Тесляр" вул. Надпрутянська, буд.4, с.Устя, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78344

до спільного українсько-польського підприємства "МІФ ЛТД", вул. Л. Українки, 11, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48130

За участю представників сторін від:

позивача: Микитюк М.В. –представник (довіреність від 16.10.2009р.);

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

Приватне підприємство "Тесляр", с. Устя, Снятинського району, Івано –Франківської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з спільного українсько –польського підприємства "МІФ ЛТД", смт. Дружба, Теребовлянського району, 56710грн.08коп., з них 46068грн.30коп. - боргу згідно договору №5 від 15 лютого 2007 року, 9259грн.73 коп. –пені, 1382грн.05коп. –3% річних.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (за адресою, зазначеною ним в укладеному між сторонами договорі №5 від 15.02.2007р. та підтвердженою у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.10.2009р., а саме: вул. Л. Українки, 11, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48130), проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Між сторонами у справі 15 лютого 2007 року укладено договір №5 (далі - Договір), згідно п.п. 1., 2 якого Продавець (позивач по справі) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача по справі) пиломатеріали в кількості 200м.куб, далі - товар, по ціні 640,00грн. за 1 м.куб., а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% попередньої оплати.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що він вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і дії до остаточного розрахунку між сторонами по даному договору.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач по накладній №02/07 від 30.07.2007р., податковій накладній №02/07 від 30.07.2007р. (на суму 23674грн.20коп).; на підставі рахунку №1/08 від 01.08.2007р. по накладній №1/08 від 01.08.2007р. та податковій накладній №01/08 від 01.08.2007р. (на суму19385грн.10коп.) та на підставі рахунку №02/08 від 02.08.2007р., по накладній №2/08 від 02.08.2007р. та податковій накладній №02/08 від 02.08.2007р. (на суму 3009грн.00коп.), через матеріально відповідальну особу ПП "Тесляр" по виписаній довіреності (копії рахунків, накладних, податкових накладних та довіреності знаходяться в матеріалах справи) поставив відповідачу товар (пиломатеріали) на загальну суму 46068грн.30коп. без його (товару) попередньої оплати.

Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого товару згідно договору без здійснення попередньої оплати, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

          Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару переданого по вищезазначених накладних не виконав, у зв’язку з чим 31.03.2009р. ПП "Тесляр" звернулося до СУПП "МІФ ЛТД" з претензією про сплату заборгованості в сумі 46068грн.30коп., згідно накладних №02/07 від 30.07.2007р., №1/08 від 01.08.2007р. та №2/08 від 02.08.2007р., яка отримана відповідачем 31.03.2009р. (про що свідчить відмітка на належним чином засвідченій копії даної претензії, що знаходиться в матеріалах справи), однак, як стверджує позивач жодної відповіді на вищевказану претензію ним не отримано та станом на день розгляду справи борг залишається непогашеним.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, або про повну сплату боргу за поставлений товар згідно договору по накладних №02/07 від 30.07.2007р., №1/08 від 01.08.2007р. та №2/08 від 02.08.2007р. не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 46068грн.30коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 9259грн.73коп., то приймаючи до уваги, що згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання (в тому числі у вигляді неустойки (пені)) вчиняється в письмовій формі, а умовами договору сторони не передбачили застосування неустойки за порушення виконання зобов’язань щодо оплати товару Покупцем, тому відповідно позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, що за період з 08.04.2009р. (строк сплати за товар поставлений по накладних №02/07 від 30.07.2007р., №1/08 від 01.08.2007р. та №2/08 від 02.08.2007р. до 07.04.2009р.) по 12.08.2009р. (дати, по яку позивач у позовній заяві нараховував 3% річних) становить 480грн.88коп.

Позовні вимоги в частині стягнення 901грн.17коп. 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки такі нараховані без врахування ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню в частині стягнення 46068грн.30коп. боргу за поставлений товар та 480грн.88коп. - 3% річних як обґрунтовано заявлений.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з спільного українсько-польського підприємства "МІФ" ЛТД, вул. Л. Українки, 11, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48130 (ідентифікаційний код 21153340) на користь приватного підприємства "Тесляр" вул. Надпрутянська, буд.4, с.Устя, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78344 (ідентифікаційний код 24685793) - 46068грн.30коп. боргу за поставлений товар, 480грн.88коп. –3% річних, 465грн.49коп. витрат по сплаті державного мита, 193грн.72коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „21” жовтня 2009р. через місцевий господарський суд.

Суддя