Постановление суда № 64657963, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2017 року м. Київ К/800/30891/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 805/132/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАР" до Об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про стягнення суми бюджетного відшкодування,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без руху та встановлено 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки скаржник надав документа про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством України.

Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві отримала 23 листопада 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника, в якому він просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у податкового органу коштів для сплати судового збору.

Підстав для задоволення клопотання скаржника не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI, в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не дають підстав дійти висновку, що скаржник знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату ним судового збору у встановленому законодавством розмірі.

З огляду на викладене, недоліки касаційної скарги відповідачем не усунено.

Відповідно до частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 805/132/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАР" до Об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про стягнення суми бюджетного відшкодування повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Веденяпін