Постановление суда № 64645709, 08.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1885/17

Провадження № 2-з/761/100/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» про визнання наказу протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» про визнання наказу протиправним.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» (вулиця Володимирська, будинок 50, місто Київ, Україна, 01030, ідентифікаційний код 02224531) вчиняти юридичні дії на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), скеровані на настання наслідків, які виникають із наказу Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» № 899-к від 02 грудня 2016 року «Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП «Національна опера України імені Т.Г.Шевченка», із змінами, встановленими наказом № 930-к від 14 грудня 2016 року «Про часткову зміну наказу від 02.12.2016 № 899-к»; зупинити дію пункту 2 наказу Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» № 899-к від 02 грудня 2016 року «Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП «Національна опера України імені Т.Г.Шевченка», із змінами, встановленими наказом № 930-к від 14 грудня 2016 року «Про часткову зміну наказу від 02.12.2016 № 899-к» щодо ОСОБА_1. Заява мотивована тим, що предметом позову в цивільній справі № 761/1885/17 є вимога про визнання протиправним і скасування наказу Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» № 899-к від 02 грудня 2016 року «Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП «Національна опера України імені Т.Г. Шевченка», із змінами, встановленими наказом № 930-к від 14 грудня 2016 року «Про часткову зміну наказу від 02.12.2016 № 899-к» в частині, що стосується ОСОБА_1. Відповідно до цього наказу змінюються істотні умови праці шляхом запровадження конкретної форми праці (пункт 1 наказу) і встановлюється, передбачений ст. 32 КЗпП України, строк до 23 лютого 2017 року, для прийняття працівником згоди про продовження роботи на нових умовах. Вказаний акт має індивідуальний характер і вичерпується фактом прийняття і настання юридичних наслідків, зазначених в ньому. Тобто, з 24 лютого 2017 року, відповідно до умов цього наказу, ст. 32 КЗпП України, таким юридичним наслідок є припинення трудових відносин між позивачем і відповідачем. Строк встановлений наказом № 899-к від 02 грудня 2016 року «Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП «Національна опера України імені Т.Г.Шевченка», із змінами, встановленими наказом № 930-к від 14 грудня 2016 року «Про часткову зміну наказу від 02.12.2016 № 899-к» та його настання незворотньо тягне за собою юридичний наслідок припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 і відповідачем. При цьому, настання такого строку має місце до початку розгляду справи по суті, яка призначена на 14 березня 2017 року. Таким чином, незворотні юридичні наслідки які виникають із наказу, вимога про протиправність якого є предметом розгляду справи в суді, настануть до вирішення судом питання про його законність. За таких умов, обраний юрисдикційний спосіб захисту трудових прав позивача не є ефективним, втрачає свого сенсу, не забезпечує належне виконання ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на вказане, невиконання судового рішення ( в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1) буде неможливим, оскільки встановлені в п. 2 наказу юридичні умови настануть до початку розгляду судової справи, отримають незворотній характер та спричинять припинення трудових правовідносин, збереження яких є мотивацію пред'явлення позову до відповідача. Позивач вважає, що наведені причини є достатнім свідченням того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1,6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України допускається такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, допускається такий вид забезпечення позову, як забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії.

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким, визнати протиправним і скасувати наказ Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» № 899-к від 02 грудня 2016 року «Про повідомлення щодо зміни істотних умов праці художнього та артистичного персоналу ДП «Національна опера України імені Т.Г. Шевченка», в частині, що стосується ОСОБА_1.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р. з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Також, в п. 3 ч. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 22.12.2006 р. з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вказано, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Зокрема, в п.5 Пленуму Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд бере до уваги, той факт, що позивач просить забезпечити позов шляхом, що є пов'язаним з втручанням в господарську діяльність Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка», що суперечить роз'ясненням Пленуму Верховного суду України в своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Крім того, слід зазначити, що метою забезпечення позову є можливість подальшого виконання судового рішення, та в розумінні вимог чинного процесупального законодавства не може стосуватись з метою вирішення спору на майбутнє.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151- 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» про визнання наказу протиправним - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суддя: