Постановление суда № 64642670, 09.02.2017, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/92/17

Номер провадження 2/699/186/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.02.2017 м.Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитка С.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Баб»як ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійснення права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної (немайнової) та матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач предявив у суд даний позов і просить:

-Відповідно до додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 року №173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів для бджільницьких об'єктів становлять 300 метрів, усунути бджільницькі об'єкти від житлової забудови (Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с.Сахнівка, вул. Шкільна, 41) на відстань 300 метрів, а саме, зобов'язавши відповідача вивезти пасіку з належної їй земельної ділянки, розташованої по вул.Шкільна 43, в с. Сахнівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області;

-Зобов'язати відповідача відповідно до пункту 1.2 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб та отруєнь бджіл затвердженою наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України №9 від 30.01.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 року за №131/5322 в якій чітко зазначено, що пасіку розміщують не менше 1 кілометра від тваринницьких і птахівницьких будівель, встановити пасіку на відстані не менше 1-го кілометра від тваринницьких і птахівницьких будівель, що належать мешканцям с. Сахнівка, Корсунь- Шевченківського району, Черкаської області. Для подальшої інформації щодо тримання громадянами села тваринницьких і птахівницьких будівель відповідач повинен звертатись до сільської ради с. Сахнівка, Корсунь- Шевченківського району, Черкаської області;

-Направити до компетентних органів запити, щодо проведення службової перевірки, відносно осіб, які скріплювали своїми підписами акт від 06.07.2016 року, з метою встановлення даних осіб та відповідність їм вказаних у акті посад, встановити останню перевірку рівня акредитації займаним посадам, а також перевірку про те, чи дійсно дані особи перебували 06.07.2016 року в с. Сахнівка по вул. Шкільна, 43;

-Стягнути з ОСОБА_3 компенсацію за заподіяну моральну (немайнову) шкоду в розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) грн.;

-Стягнути з ОСОБА_3 компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 25220 (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять) грн.

Дана позовна заява позивачем направлена поштою та надійшла до суду 08.02.2017 року, при відкритті конверта встановлено, що позовна заява з додатками подані в одному примірнику, про що складено акт від 08.02.2017 року №1.

Дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам закону, а тому її належить залишити без руху в силу наступного.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, в позовній заяві зазначена ціна позову 46220 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено кілька вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.Ч.2 ст.4 цього ж закону визначено розміри ставок судового збору.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, що зазначено у ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір».

В п.12,13 ПП ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону N 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

З позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено кілька вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру, але позивачем судовий збір не сплачений.

В позовній заяві позивач просить врахувати його майновий стан та відстрочити або розстрочити сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (п.29 ПП ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Але суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору, оскільки позивачем подане клопотання є необґрунтованим та не додано доказів, які підтверджують тяжкий матеріальний стан.

Крім цього, згідно ч.1 ст.120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. На позивача не поширюються вимоги ч.2 цієї ж статті, в якій зазначено, правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Тому позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів, оскільки це унеможливлює суд виконати вимоги ч.2 ст.127 ЦПК України, в якій зазначено, що одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вище викладеного, суд відмовляє позивачу у відстроченні сплати судового збору і вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.119, 120 ЦПК України, а саме необхідно сплатити судовий збір у відповідності до ціни позову та кількості вимог немайнового характеру, про що надати документ, що підтверджує сплату судового збору та надати копію позовної заяви з додатками, відповідно до кількості відповідачів.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам закону, то її належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків і таким достатнім строком є строк пять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 119,120,121 ч.1 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Баб»як ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійснення права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної (немайнової) та матеріальної шкоди, надавши позивачу строк для усунення недоліків пять днів з дня отримання копії даної ухвали, а саме:

-сплатити судовий збір у відповідності до ціни позову та кількості вимог, які містять майновий та немайновий характер, про що надати документ, що підтверджує сплату судового збору (одержувач УДКСУ у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, код одержувача 36777264, банк одержувача ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок № 31218206700239, ЄДРПОУ суду 02887711, код класифікації доходів бюджету 22030101);

-надати копію позовної заяви з додатками, відповідно до кількості відповідачів.

Розяснити позивачеві, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Свитка С. Л.