Постановление суда № 64640468, 09.02.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19723/16 - К

Номер провадження 1 - КП/638/423/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого Штих Т. В.

суддів Аркатової К.В., Цвіри Д.М.

за участю секретаря Подосокорської А.О.

прокурора Бондарчук Я.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у вікритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12015220480005685 від 13 серпня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в смт Чульман, Якутської СРСР, українця, громадянина України, приватного підприємця, з вищою освітою, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, народився в м. Одеса, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, народився в с. Березнегуватське, Новобугського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановив:

07.12.2016 року в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, зазначив, що ризики не зникли, обвинувачені можуть змінити місце мешкання, впливати на свідків, потерпілих, вжити заходів що залишення країни.

В судовому засідання захисник ОСОБА_2 заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на інший запобіжий захід, не пов'язаний з утримання під вартою. Крім усного клопотання інших документів чи доказів не надано.

Захисник ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_2, та посилався на надану копію консультативного висновку спеціаліста від 25.07.2013 року про захворювання ОСОБА_8

Потерпілі та їх захисник просили задовольнити клопотання прокурора та заперечували проти клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 повідомили, що покладаються на розсуд суду при вирішенні вказаного клопотання щодо заміни запобіжного заходу. Інших доказів не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що підстав для зміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суду не вбачається.

Також, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Колегія суддів також вважає встановленим існування ризиків передбачених п.1, п.2, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання колегією суддів вивчена можливість щодо не продовження строку тримання обвинуваченим під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1., п.2, п.5. ч.1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачуються, ті обставини, що обвинувачені не працюють, не мають офіційних джерел існування, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, а тому, суд подовжує строк тримання під вартою обвинувачених.

При обранні запобіжного заходу суд посилається на рішення Європейського суду у справі « Подвезька проти України» від 12 лютого 2015 року, а саме на те, що обґрунтування будь якого періоду тримання під вартою має бути переконливо продемонстровано владою. Аргументи за і проти звільнення, у тому числі і ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному проведенню розслідування, не повинні бути абстрактними, а фактично бути підтверджені фактичними даними. Небезпека того, що обвинувачений сховається від правосуддя, не може встановлюватися виключно на основі серйозності покарання.

Колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення змогла довести необхідності продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів критично ставиться до наданої копії консультативного висновку спеціаліста від 25.07.2013 року про захворювання ОСОБА_8, так як не надано оригіналу вказаного документу, та і сам обвинувачений ОСОБА_8 не дав належних пояснень з приводу вказаного висновку.

Вказаний висновок ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання осіб під вартою.

Виходячи з викладеного та керуючись ч. 3 ст. 331 КПК України, суд

постановив:

Продовжити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченому в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 обвинуваченимому у вчинені кримінального правопорушення - злочину, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України термін тримання під вартою до 07 квітня 2017 року.

Головуючий: Т.В.Штих

Судді: Аркатова К.В.

Цвіра Д.М.