Постановление суда № 64620137, 07.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7072/16

УХВАЛА

07 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про передачу адміністративної справи за підсудністю, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом публічного акціонерного товариства ОТП Банк до Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради в якому позивач просить визнати недійсною та скасувати Постанову 052/16 від 18.11.2016 р. Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради

В судовому засіданні поставлено на обговорення питання про передачу справи по підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Представник позивача не заперечував.

Суд, розглянувши вказане клопотання, виходить з наступного.

Приписами ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

За загальним правилом п.1 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Одеська міська рада (виконавчий комітет), яка згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування.

Приписами ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено - обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Місцеве самоврядування є особливим видом управління, що забезпечує реалізацію права територіальних спільнот самостійно вирішувати питання місцевого значення, виходячи з інтересів громадян та грунтуючись на положеннях закону.

Як інститут громадянського суспільства, місцеве самоврядування:

-має децентралізований управлінський характер, оскільки не передбачає наявності ієрархічної структури;

-здійснює публічну владу на певній територіальній одиниці з метою прийняття та реалізації рішень місцевого характеру;

-є інститутом народовладдя, що забезпечує реалізацію питань місцевого значення самим суб'єктом самоврядування;

-здійснюється представниками населення, що мешкає на певній території, які обираються;

-є самостійним Інститутом, що організаційно відокремлений від державних структур і має недержавний характер;

-несе відповідальність за свою діяльність перед населенням і державою у разі невиконання чи порушення повноважень.

Конституція України визнає і гарантує місцеве самоврядування як інститут соціального управління та громадянського суспільства. Вона закріплює можливість представництва місцевих інтересів у органах самоврядування, встановлює власну матеріальну, фінансову та організаційно-правову базу місцевого самоврядування.

До представницьких органів місцевого самоврядування Конституція України відносить сільські, селищні і міські ради та їх виконавчі комітети; обласні та районні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 140).

Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», систему місцевого самоврядування складають: територіальна громада; сільська, селищна, міська рада; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення (ст. 5). Цим же Законом визначені повноваження органів самоврядування у галузі бюджету, фінансів та цін (ст. 28); управління комунальною власністю (ст. 29); житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку (ст. 30); будівництва, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту (статті 31, 32); соціального захисту (ст. 34) та інші.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 р. вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З урахуванням викладеного та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України суд вважає за необхідне передати адміністративну справу на розгляд Приморського районного суду м.Одеси.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 128, 160 - 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Передати справу № 815/7072/16 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства ОТП Банк до Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради про скасування та визнання постанови не дійсною до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.