Постановление суда № 64618241, 08.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7997/16-ц

У х в а л а

про залишення заяви без руху

"08" лютого 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення,-

в с т а н о в и в :

Заявник звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 229 ЦПК України.

Згідно частини ст. 229 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів.

Як вбачається з поданої заяви заявник не вказала повністю своє ім'я та по-батькові, що не дає можливості суду достовірно встановити особу заявника.

Згідно з вимогами ст. 229 ЦПК України заява повинна містити обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Цивільне процесуальне законодавство у ч.1 ст.232 закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Під доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в контексті ч.1 ст.232 ЦПК України, вважаються такі фактичні дані, на підставі яких суд може встановити обставини, що обґрунтовують заперечення відповідача проти позову, а також інші обставини, які могли б вплинути на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду.

З урахуванням зазначених норм права необхідно уточнити вимоги про перегляд заочного рішення.

Згідно ст. 230 ЦПК України суд прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

Якщо у справі брали участь інші особи, то в заяві про скасування заочного рішення необхідно їх зазначити в якості заінтересованих осіб.

Згідно з вимогами частини 4 ст. 229 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

З урахування зазначеного, до заяви необхідно додати її копію та копії документів, що додаються до неї, для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.6 ст. 229 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До заяви додано копію квитанції про оплату судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 303,00 грн.

Отже заявнику необхідно долучити до матеріалів заяви про перегляд заочного рішення оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 303,00 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" при подачі заяви про перегляд заочного рішення оплаті підлягає судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (320,00 грн.).

Отже з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 303,00 грн. заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 17,00 грн. (320,00 грн. - 303,00 грн.)

У відповідності зі ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовна заява подана без дотримання вимог ст.ст.119, 228, 229, 230, 232 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, надає строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є.Арапіна