Постановление суда № 64599397, 03.01.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/393/17

Провадження № 2/522/9/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Тарасов А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_2 Яковичапро витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 10.01.2017 року звернувся ОСОБА_1 прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради із позовною заявою до ОСОБА_2 Яковичапро витребування земельної ділянки, згідно якої позивач просив витребувати у відповідача на користь Одеської місткої ради земельну ділянку загальною площею 0,1 га, вартістю 4379870 грн., розташовану по Французькому бульвару, 54/16 в м. Одесі, кадастровий номер 5110137500:51:003:0271.

02.02.2017 року позивач надав суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив забезпечити позов, шляхом постановлення ухвали про накладення арешту на земельну ділянку площею 0.1 га, розташовану по Французькому бульвару, 54/16 в м. Одесі, кадастровий номер 5110137500:51:003:0271, зазначаючи, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, приймаючи до закінчення розгляду справи за вказаною позовною заявою по суті, земельна ділянка, яка підлягає витребуванню на користь Одеської міської ради, може бути відчужене, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, позивач просив задовольнити зазначену заяву про забезпечення позову.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суддя вважає, що заява підлягає задоволенню у звязку з наступними обставинами.

Позивач ОСОБА_1 прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з віндикаційним позовом до відповідачів, за змістом позовних вимог якого, просив витребувати нерухоме майно з чужого незаконного володіння.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому, аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що для застосування вказаного виду забезпечення позову, необхідна одночасна наявність двох умов: по-перше, перебування у власності відповідача майна, щодо якого накладається арешт, по-друге, фактичне перебування майна у володінні відповідача чи інших осіб.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 76233122), вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0.1 га, розташованої по Французькому бульвару, 54/16 в м. Одесі, кадастровий номер 5110137500:51:003:0271.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2, на момент розгляду заяви про забезпечення позову є власникомземельної ділянки, суддя вважає, що наявні підстави для застосування виду заходу забезпечення позову, передбаченого ч.1 п. 1. ст.152 ЦПК України у вигляді накладення арешту.

Відчуження нерухомого майна автоматично стане підставою для включення інших осіб до складу спірних правовідносин, що може порушити права третіх осіб та ускладнить вирішення справи.

При задоволені заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суддя вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, які просить вжити позивач, є співмірними із заявленими позовними вимогами та мають бути задоволені, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст. 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0.1 га, розташовану по Французькому бульвару, 54/16 в м. Одесі, кадастровий номер 5110137500:51:003:0271.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строк предявлення ухвали до виконання становить один рік, який обчислюється з наступного дня після її постановлення, тобто з «04» січня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.В. Тарасов

03.01.2017