Постановление суда № 64583086, 08.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1603/17

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08.02.2017 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. 25 січня 2017 року вказану позову заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року позивачем було отримано 03 лютого 2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

06 лютого 2017 до Дніпровського районного суду м. Києва позивачем було подано заяву про усунення недоліків, до якої було додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 792,00 гривень, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позовну заяву в новій редакції.

Вивчивши зміст поданих документів, приходжу до наступного.

Так, підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що матеріали позовної заяви не містили відомостей щодо реальної вартості об'єкту майна, що підлягає поділу між подружжям на дату подання позовної заяви, при цьому ціна позову у розмірі 251 200,00 гривень не підтверджувалася будь-якими відомостями, доданими до позовної заяви. При цьому, роз'яснено позивачу, що в разі неможливості визначити вартість майна, право власності на яке просить визнати позивач, останнім має бути сплачено максимальний розмір судового збору за подання позову майнового характеру в частині визнання права власності, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір». Крім того, матеріали позовної заяви не містили відомостей, які підтверджують сплату позивачем судового збору у відповідності до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», з урахуванням заявлених позивачем вимог немайнового характеру. Також, однією з позовних вимог, заявлених позивачем є розподіл спільних боргових зобов'язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит та позики. В той же час, подана позовна заява не містила нормативно-правового обґрунтування таких вимог, а прохальна частина позову не містила найменування Державної іпотечної установи, на користь якої має бути виконане зобов'язання.

В той же час, як вбачається з поданих позивачем документів, останнім не було виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі. Так, позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 792,00 гривень. При цьому не надано відомостей в підтвердження ціни позову, визначеної позивачем, а сплачений позивачем судовий збір не є максимальним за позовними вимогами майнового характеру, визначеними Законом України «Про судовий збір». Крім того, позивачем також не надано відомостей про сплату судового збору у відповідності до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», з урахуванням заявлених позивачем вимог немайнового характеру. Також, позовна заява в новій редакції не містить нормативно-правового обґрунтування вимог щодо розподілу спільних боргових зобов'язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит та позики, а прохальна частина позову не містить найменування Державної іпотечної установи, на користь якої має бути виконане зобов'язання, при цьому позовна заява в новій редакції є по суті дублюванням позовної заяви, поданої позивачем первісно.

Відповідно до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду, у встановлений строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, не виконає вимоги визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Частиною 5 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 210, 293, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, вважати такою, що не подана та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: