Справа № 638/15910/16-к
Провадження № 1-кп/638/354/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2017 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого, судді: Руднєвої О.О.
при секретарі Гребінник А.Ю.
за участю прокурора Стрельнікової Є.В.
захисника ОСОБА_1
за участі потерпілого: ОСОБА_2
розглянувши питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -
в с т а н о в и в:
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотав про подовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою оскільки вважає, що ті ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу в даний час не відпали.
Захисник обвинуваченого просила суд застосувати до її підзахисного домашній арешт.
Обвинувачений при вирішенні даного питання просив врахувати думку захисника.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Положеннями ст. 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї норми передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочину чи його зупинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 год. має бути перевірена судом.
Частина 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України містить важливу гарантію від свавільного застосування запобіжного заходу, а саме вимогу, щоб жоден запобіжний захід не можна було застосовувати без наявності обґрунтованості підозри.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57)
Частина 1 статті 194 КПК України передбачає, що «суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».
Стосовно підсудного ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обставин, передбачених ст. 177 КПК України ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25.05.2016року з встановленням терміну тримання під вартою до 21.07.2016 року, після чого строк утримання під вартою останнього неодноразово продовжувався судом.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризиками, які дали суду підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розумінні положень ст.177 КПК України вказано про те, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши документи, які підтверджують необхідність та достатність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу відсутні.
Розглядаючи питання про продовження строків тримання під вартою суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_3, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину.
Окрім того, ризики, які передбачені ст.177 КПК України, які дають суду підстави для продовження строку тримання під вартою в повній мірі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
У відповідності з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вище перелічених ризиків ,суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи всі обставини у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального провадження, тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи - не працює офіційно та офіційного доходу не має, наявність судимостей -раніш засуджувався, розмір майнової шкоди, яка спричинена потерпілому та не відшкодована, приходить до висновку про те, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу -у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, на теперішній час судом не вбачається.
Таким чином, підстав для заміни або скасування запобіжного заходу -у вигляді тримання під вартою, на теперішній час судом не вбачається.
Керуючись ст. 331 КПК України,
СУД УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_1 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора Стрельнікової Є.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Подовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України строк тримання під вартою терміном на 2 місяці, тобто до 06.04.2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Руднєва О.О.
Судебное решение № 64580229, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) было принято 06.02.2017. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.
то решение относится к делу № 638/15910/16-к. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: