Решение № 64532007, 30.01.2017, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2017 Справа № 907/877/16

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Закарпатська область, Іршавський район

до відповідача управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів

про стягнення суми 106500,92 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 23.01.17

відповідача - Кіш М.М., довіреність №01-22/316 від 20.01.17

Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Закарпатська область, Іршавський район звернулась з позовом до відповідача управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, м.Виноградів про стягнення суми 106500,92 грн.

У судовому засіданні 24.01.2017 за участю представників :від позивача ОСОБА_2, довіреність від 23.01.17, від відповідача - Кіш М.М., довіреність №01-22/316 від 20.01.17 оголошувалась перерва до 30.01.2017 14 год. 30 хв.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення компенсаційних виплат за надані позивачем послуги з перевезення пільгових категорій населення.

Представником відповідача у судовому засіданні подано письмовий відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги визнано. Разом з тим, відповідачем заперечно факт виникнення спірної заборгованості з вини відповідача. Зазначено про те, що відповідно до п.1.2 договору на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі №7 від 19.01.2015 р. платник проводить відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам в межах бюджетних асигнувань. Управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації є утримувачем цільової субвенції з Державного бюджету та не впливає на розмір такої субвенції, порядок та строки її отримання.

Крім того, зазначає, що відповідно до п.3.4 спірного договору платник не несе відповідальності за термін розрахунків через неможливість вплинути на поступлення коштів субвенцій, лише здійснює перерахунок наявних на відповідному рахунок цільових коштів, згідно доведено кошторису, що затверджується.

У даному судовому засіданні розгляд справи розпочато по суті.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником відповідача підтримано позицію відповідача, викладену у письмовому відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( Перевізник) та управлінням соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації ( Платник) укладено договір на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі №7 від 19.01.2015 р.

Відповідно до умов договору Перевізником взято на себе зобов"язання щодо перевезення пільгових категорій громадян, а платником - зобов"язнання щодо відшкодування витрат Перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.7.1 договору в редакції, викладеній в додатковій угоді №3 до спірного договору, запланована сума субвенцій на пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом на 2015 рік згідно доведеного кошторису становила 445100,00 грн., в т. ч. заборгованість за 2014 рік в розмірі 33106,34 грн.

На підставі спірного договору позивачем з 01.0.12015 по 31.12.2015 надано послуги перевезення пільгових категорій громадян на суму 411876,90 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт за перевезення пільгових категорій пасажирів Виноградівського району за січень - грудень 2015 р. ( копії додано до матеріалів справи), які підписано позивачем та відповідачем.

Відповідачем відшкодування перевізнику видатків, які обліковуються за кодом економічної класифікації видатків 2610 "субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам, організаціям", в межах бюджетних асигнувань передбачених на бюджетний період поточного року, пропорційно до обсягів фактичних перевезень окремих категорій населення в повному обсязі здійснено частково, на суму 338482,34 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи Актам виконаних робіт за перевезення пільгових категорій пасажирів Виноградівського району за січень - грудень 2015, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 106500,90 грн.

Зміст договору №7 від 19.01.2015 р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням договору на відшкодування фактично наданих пільг окремій категорії громадян на приміських автобусних маршрутах у Виноградівському районі №7 від 19.01.2015 р. між сторонами виникли правовідносини з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Відповідно до ч. 6 ст. 306 ГК України відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Зокрема, відносини з перевезення пасажирів регулюються спеціальним щодо даного виду правовідносин Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1, 2, 4 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Частиною 2 статті 916 ЦК України передбачено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок).

Виходячи із змісту пунктів 2, 2-1 вказаної Постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підприємства, установи та організації для належного функціонування і здійснення передбаченої установчими документами діяльності укладають відповідні договори з іншими суб"єктами господарювання. При цьому, в деяких випадках оплата за відповідними договорами здійснюється за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України.

Не зважаючи на те, що у відносинах між бюджетними установами та не бюджетними підприємствами залучені бюджетні кошти, такі відносини не є бюджетними, та відносяться до цивільно - правових. Для таких цивільно - правових відносин характерна юридична рівність сторін. Тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь - яких привілеїв чи пільг у рамках виконання своїх зобов"язань за договірними відносинами.

За порушення термінів оплати, визначених умовами договору, установа чи підприємство, що фінансуються з Державного бюджету України, несуть відповідальність відповідно до законодавства і укладеного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання по виплаті позивачу компенсації витрат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань в частині компенсації позивачу витрат за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян на підставі договору №7 від 19.01.2015 р., позовні вимоги про стягнення суми 106500,92 грн. за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян підлягають задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.

Стягується сума 106500,92 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1597,51 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м.Виноградів, вул. Миру, 54, і.к. 03192903) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) суму 106500,90 грн. боргу та 1597,51 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 06.02.17

Суддя Івашкович І.В.