Постановление суда № 64511368, 02.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

02 лютого 2017 р.м. ОдесаСправа № 815/5749/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Вербицької Н.В.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

апелянта - ОСОБА_2

представника апелянта - ОСОБА_3 (довіреність від 01.02.2017 року)

представника відповідача - Злакомана І.М. (довіреність від 02.11.2016 року)

представника третьої особи - Вісича Г.І. (довіреність від 29.12.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Факультету військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Командування Військово-Морських Сил України в/ч А0456 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, нарахування та виплату фінансового забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника факультету військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» від 21.09.2016 року №5-РС, яким позивача звільнено з військової служби в запас за п.п. «е» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків); визнати протиправним та скасувати наказ від 13.09.2016 року №187 про результати розслідування невиходу на службу старшини 2 статті ОСОБА_2, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення «сувора догана»; визнати протиправним та скасувати наказ від 13.09.2016 року №188 про результати розслідування невиходу на службу старшини 2 статті ОСОБА_2, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь»; поновити його на посаді начальника команди плавзасобів навчально-лабораторного комплексу кафедри кораблеводіння та штурманського озброєння факультету військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія»; нарахувати та виплатити йому відповідне фінансове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.09.2016 року по дату виконання рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на продовження розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний термін звернення до суду із цим позовом, визначений ст. 99 КАС України, що відповідно до приписів ст. 155 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 99 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Зазначені правила ст. 100 КАС України кореспондуються із приписами п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Аналіз наведених норм показав, що порушення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною або встановлюються судом на підставі позовної заяви та доданих до неї документів.

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, предметом спору у цій справі є протиправність наказу відповідача від 21.09.2016 року №5-РС про звільнення позивача військової служби в запас за п.п. «е» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків); наказу від 13.09.2016 року №187 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення «сувора догана» та від 13.09.2016 року №188 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь», у зв'язку із чим позивачем ставиться питання про поновлення його на службі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, для звернення до суду за захистом свого права та інтересу із цими вимогами встановлено місячний термін, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, як не заперечується сторонами, оскаржувані за цим позовом накази не були вручені безпосередньо позивачу.

Зазначені обставини також підтверджуються і рапортом позивача від 21.09.2016 року про одержання належним чином завірених витягів з наказів, прийнятих відносно нього, в тому числі, наказів від 13.09.2016 року №187, №188, від 21.09.2016 року №5-РС.

Оскільки на вказане звернення запитувані рішення позивач не одержав, 30.09.2016 року він звернувся за правовою допомогою.

10.10.2016 року на адвокатський запит повторно запитано оскаржувані накази, які були одержані представником позивача 25.10.2016 року.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відлік строку звернення до суду із цим позовом не може ґрунтуватись лише на оголошенні наявності оскаржуваних наказів особисто військовослужбовцю або перед строєм.

Наявність підстав для не розгляду позову у зв'язку із пропуском строку звернення за захистом своїх прав і інтересів має бути пропорційною між можливою обізнаністю особи про порушення її прав та інтересів, фактичним ознайомленням зі змістом рішень, які їх порушує, та засобами, які ця особа використала для поновлення своїх прав і інтересів.

У сукупному аналізі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що для правильного визначення терміну звернення до суду у справі про скасування рішення суб'єкта владних повноважень суд має застосовувати принцип безумовної обізнаності особи із таким рішенням, а саме з того часу, коли це рішення було фактично одержане відповідною особою.

Отже, звернувшись до суду із вимогами про скасування цих наказів 31.10.2016 року, позивачем дотримано строк, визначений ч. 3 ст. 99 КАС України, тобто з дня фактичного ознайомлення зі змістом оскаржуваних рішень відповідача.

На думку колегії суддів, не надання належної оцінки цим обставинам призвело до полкового висновку суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду та наявності підстав для залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи норми адміністративного процесуального законодавства, оскільки висновок суду першої інстанції про порушення позивачем строку звернення із позовом не ґрунтується на повному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення цього питання, правильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року - скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.02.2017 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Н.В. Вербицька