Постановление суда № 64458379, 23.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 січня 2017 року м.Київ К/800/21145/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши клопотання Одеської митниці ДФС про повернення судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги Одеської митниці ДФС на Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства “ГОРІЗОНТ” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства “ГОРІЗОНТ” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови на підставі пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання Одеської митниці ДФС про повернення судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги. Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду наступне.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Перелік підстав для повернення судового збору є вичерпним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року на підставі пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Так, за змістом пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.

Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” та інших пунктах частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.

Водночас за загальним змістом частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16 червня 2015 року (справа № 21-619а14).

Також, підстави для задоволення даного клопотання відсутні, що узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої вимоги про повернення сплаченого при подачі касаційної скарги судового збору.

Керуючись статтею 7 Закону України “Про судовий збір”, статтями 98, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Одеській митниці ДФС у задоволенні клопотання про повернення судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги Одеської митниці ДФС на Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства “ГОРІЗОНТ” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.