№ 64455975, 01.02.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1501/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "КАЇССА" до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови від 06.09.2016 р. № 020436,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 06.09.2016 року відповідачем прийнято постанову № 020436 про застосування адміністративно-господарського штрафу. Позивач дізнався про постанову вже після її винесення без його відома та присутності. Позивач вважає, що зі змісту постанови не зрозуміло яке порушення зафіксовано відповідачем 14.07.2016 року, яких вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач вважає, що винесена постанова є безпідставною.

Просить скасувати постанову № 020436 від 06.09.2016 року.

Представник позивач просив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не з'явився, надав письмові заперечення, в яких посилається на те, що 14.07.2016 року посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт, яким зафіксовано відсутність у водія вантажного автомобіля індивідуальної контрольної книжки та за результатом розгляду цього акту винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.09.2016 № 020436. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

14.07.2016 року було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, у якому зафіксовано порушення - неоформлена індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1

Листом від 26.07.2016 року № 826 позивача було запрошено на 09.08.2016 року на 10 год.00 хв. для розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Дане запрошення було відправлено рекомендованим листом, поштове відправлення № 7303000311047. Конверт не вручено, повернувся на адресу відповідача з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" 30.08.2016 року.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 020436 від 06.09.2016 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III) визначено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 2, 4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Порядок прийняття рішень за результатами актів перевірок встановлено вказаним вище Порядком № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення; справа розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункти 25 - 27 Порядку № 1567).

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 24.04.2013 року № 254 встановлює порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції № 254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов'язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, Голова Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, чи його заступник, або керівник територіального органу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, чи його заступник приймає рішення у справі, яке оформлюється постановою:

про накладення адміністративного стягнення (додаток 2);

про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 3).

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається за наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення та постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (далі - постанова) оформляється відповідно до вимог, встановлених статтею 283 Кодексу, та повинна містити:

повне найменування органу (посадової особи), який (яка) виніс (винесла) постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, щодо якої розглядається справа, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, дату та місце народження, місце роботи, посаду, серію і номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та найменування органу, який його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

опис обставин, установлених при розгляді справи;

посилання на частину відповідної статті та статтю Кодексу, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за таке правопорушення;

прийняте у справі рішення, а також інформацію про право оскарження постанови в порядку та у строк, визначені статтями 288, 289 Кодексу;

дату набрання постановою законної сили;

строк пред'явлення постанови до виконання.

Постанова підписується посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення особі, щодо якої її винесено.

Якщо копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата її вручення і вона підписується особою, притягнутою до адміністративної відповідальності.

У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Матеріали справи не містять доказів щодо дотримання відповідачем по справі процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення на автомобільному транспорті. На час розгляду справи про порушення транспортного законодавства 09.08.2016 року у відповідача не було доказів вручення чи невручення поштового відправлення. Конверт з вкладенням повернувся на адресу відповідача 30.08.2016 року.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач належними доказами не підтвердив правомірність своєї позиції, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для сумніву в правомірності вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 020436 від 06 вересня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 3.7