Постановление суда № 64408853, 31.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/329/17 Справа № 185/11693/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Боженко Л. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Суд зобов'язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні сараєм, який позначений на плані земельної ділянки літерою «Ж» домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язав ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 ключі від даного приміщення.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. (а.с.60-61).

Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.69-73).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2015 року про реєстрацію права власності, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 3/20 частини житлового АДРЕСА_1

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2014 року про реєстрацію права власності, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 11/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.06.2010 року та витягу про державну реєстрацію за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 10/100 частки будинку АДРЕСА_1

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовлено (а.с.44-45).

Позивач ОСОБА_3 зверталася до Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровської області з письмовою заявою щодо прийняття відповідних заходів до відповідача, яка постійно чинить перешкоди в користуванні сараєм «Ж», але її було відмовлено з приводу наявного спору і необхідно звертатися до суду із цивільним позовом (а.с.5).

Судом також встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склалися неприязні відносини, позивачу чиняться перешкоди в користуванні сараєм «Ж».

Суду апеляційної інстанції не було надано належних доказів того, що частки у спільній частковій власності є виділеними в натурі і саме відповідачу належить спірне майно. Крім того, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів того, що під літерою «Ж» є зареєстрована у встановленому законом порядку саме літня кухня. Оскільки, саме матеріалами справи, технічною документацією та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, підтверджується твердження позивача та відповідно висновки суду першої інстанції, що на теперішній час є зареєстрованим у встановленому законом порядку під літерою «Ж» саме сарай. За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 355,356,358 ЦК України, з урахуванням того, що ОСОБА_3 є власником 6/25 (3/20 та 11/100) частин житлового будинку АДРЕСА_1 та має такі ж права власника як і ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та ухвалив правомірне рішення, яким зобов'язав відповідача не чинити перешкод позивачу в користуванні сараєм, який позначений на плані земельної ділянки літерою «Ж» домоволодіння АДРЕСА_1, належить сторонам на праві спільної часткової власності та зобов'язав відповідача передати позивачу ключі від даного приміщення.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішень суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: