Постановление суда № 64398995, 27.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 січня 2017 року м. Київ К/800/26141/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі №826/20215/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай - Петрі» про стягнення податкової заборгованості,-

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі №826/20215/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2016 року, з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2016 року, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме: скаржнику необхідно було уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2016 року.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в ухвалах від 30 вересня 2016 року у справі №826/10396/13-а та від 21 вересня 2016 року у справі №0870/6246/12.

Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати.

Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвал Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2016 року та 06 грудня 2016 року.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Також, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Тобто, в касаційному порядку може бути оскаржено рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва не переглядалася в апеляційному порядку, суддя-доповідач вважає за необхідне в цій частині відмовити у відкритті касаційного провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2016 року.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі №826/20215/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай - Петрі» про стягнення податкової заборгованості - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України Н.Є. Маринчак