Постановление суда № 64370261, 27.01.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/559/17

2/214/1372/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

27 січня 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Ступак Н.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Держави в особі прокурора Дніпропетровської області в особі керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Кондратова Володимира Гарійовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі начальника Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Романова Віталія Адольфовича, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, визнання факту порушення прав людини, захист права недоторканості, встановлення факту порушення права на приватність, стягнення моральної шкоди, треті особи без самостійних вимог - уповноважений Верховної Ради України з прав людини, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу із позовною заявою до Держави в особі прокурора Дніпропетровської області в особі керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Кондратова Володимира Гарійовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі начальника Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Романова Віталія Адольфовича, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, визнання факту порушення прав людини, захист права недоторканості, встановлення факту порушення права на приватність, стягнення моральної шкоди, треті особи без самостійних вимог - уповноважений Верховної Ради України з прав людини, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини. У позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправними дії правоохоронців по спробі вручити їй повістку чи інший документ, встановити факт порушення її прав людини та стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України моральну шкоду в розмірі 80 000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження по справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ зазначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_2 просить суд визнати протиправними дії правоохоронців по спробі вручити повістку чи інший документ, що не передбачено нормами ЦПК України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо встановлення факту порушення її прав людини також не передбачена нормами ЦПК України.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги позовні вимоги, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 122, 256 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Держави в особі прокурора Дніпропетровської області в особі керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Кондратова Володимира Гарійовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі начальника Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Романова Віталія Адольфовича, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, визнання факту порушення прав людини, захист права недоторканості, встановлення факту порушення права на приватність, стягнення моральної шкоди, треті особи без самостійних вимог- уповноважений Верховної Ради України з прав людини, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її отримання поданням апеляційної скарги на ухвалу суду через суд першої інстанції до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя Н.Р. Ступак