Постановление суда № 64357301, 30.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3686/16-ц Номер провадження 22-ц/786/196/17Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Прядкіної О.В.,

суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2016 року

за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною і повернуто позивачу.

Ухвалу оскаржила ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а матеріали позовної заяви повернути до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві суд першої інстанції виходив з того, що ним не було виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з неналежним формулюванням змісту позовних вимог.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду.

Ухвалою судді Полтавського районного суду від 16 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя залишено без руху, з наданням відповідного строку для усунення недоліків позовної заяви, які полягали в тому, що не був сформульований зміст позовних вимог щодо спірного майна (а.с. 14).

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви суддя перевіряє, чи має заявник, відповідно до ст. 3 ЦПК України право на порушення справи, чи відповідають форма і зміст заяви вимогам, чи дотримані правила підсудності та чи не має інших, встановлених законом перешкод для порушення справи в суді.

Процесуальні вимоги до змісту позовної заяви визначені ч. 2 ст.119 ЦПК України.

Відповідно до п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом ст. ст. 11, 119 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови у задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.

Таким чином, повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 з підстав неналежного формулювання змісту позовних вимог щодо спірного майна, суд першої інстанції порушив порядок вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду. При цьому при залишенні позовної заяви без руху місцевий суд не обґрунтував в чому саме полягають недоліки формулювання змісту позовних вимог і яким чином позивач має їх виправити.

Колегія суддів звертає увагу на недотримання ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.

Стосовно питання доступу до суду Європейський суд з прав людини передбачає, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства»,

Право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі« Б. Гомес де ла Торре проти Іспанії ).

Європейський суд з прав людини встановлює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (рішення у справах «Меньшакова проти України», «Кутіч проти Хорватії» ).

За таких обставин, ухвала місцевого суду є передчасною та підлягає скасуванню, а матеріали справи - поверненню до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2016 року скасувати, матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя /підпис/ О. В. Прядкіна

Судді: /підпис/ Г. Л. Карпушин

/підпис/ Т. В. Одринська

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Прядкіна