Решение № 6434302, 22.06.2009, Олевський районний суд Житомирської області

СПРАВА №2-184

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 червня  2009 року                        

Олевський районний суд Житомирської області

в складі : головуючої-судді              ОСОБА_1

секретар               Федорчук          О.В.

з участю  представника позивача               ОСОБА_2

представника відповідача               ОСОБА_3    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Олевський завод електротехнічного фарфору»  Житомирської області про зобов’язання підприємства нарахувати недоплачену заробітну плату та її стягнення  

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд зобов’язати відповідача нарахувати заробітну плату, яка не була нарахована відповідно до колективних договорів та Галузевих угод   та стягнути  її з відповідача на її користь. Свої вимоги позивачка обґрунтовує у позові тим, що вона працювала у відповідача, 28 жовтня 2008 року звільнилась з роботи і їй стало відомо, що заробітну плату вона отримувала не в повному обсязі, тобто меншу на 25 %.      

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, які в ньому зазначені  і просить суд задовольнити його у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача  кошти в сумі 18 400.97 грн.  заробітної плати, яка залишилась не виплаченою відповідачем внаслідок порушення умов колективних договорів та Галузевих угод. Інспекцією праці виявлялись  порушення  щодо неправильності нарахування заробітної палати, але вони залишались відповідачем без розгляду. В добровільному порядку кошти виплатити відповідач відмовляє.        

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає його безпідставним, так як позивачка у позові не зазначила і не обґрунтувала, які саме суми і в якому розмірі необхідно стягнути на її користь. Крім того він зазначає, що позивачка зверталась до суду з позовом про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, який судом задоволено, тому підстав для звернення до суду з даним позовом у позивачки не має і провадження у справі підлягає закриттю.      

Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем і 28 жовтня  2008 року була звільнена відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України наказом № 125, тобто за власним бажанням, яке виявлено позивачкою у зв’язку з порушенням відповідачем законодавства про працю та колективного договору,  що ствердив в судовому засіданні представник позивачки та слідує з витягів з наказів наданих відповідачем про прийом позивачки на роботу та про її звільнення. При звільнені з позивачкою не було проведено розрахунок і позивачка зверталась до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, який був задоволений, що стверджується рішенням Олевського районного суду від 17 грудня 2008 року.  Витягами з особових рахунків позивачки за період з 20005 – 2008 роки стверджується кількість відпрацьованого позивачкою часу та розмір нарахованої та виплаченої заробітної плати. Відповідно до Колективних договорів слідує, що керівництво заводу – відповідача і профспілкова організація у своїй діяльності керуються «Законом про колективні договори і угоди» , Галузевою угодою, статутом галузевої профспілки, діючим законодавством України та колективними договорами. Галузеві угоди на відповідні роки передбачають посадові оклади, тарифні ставки та відрядні розцінки працівникам заводу – відповідача, але відповідачем вони застосовані не були внаслідок чого заробітна плата  позивачці виплачувалась менша на 25 %.Відповідно до розрахунку наданого позивачем, який представником відповідача  в судовому засіданні не заперечувався, слідує, що позивачці не нараховано та не виплачено, з урахуванням компенсації, заробітну плату в сумі 18 400.97 грн.    

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 4, 13  КЗпП України слідує, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.  Колективний договір  встановлює взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових та соціально – економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат.  В статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи плати праці , розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів встановлюються підприємством, самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими  / регіональними / угодами. Власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.      

Вданому випадку відповідачем у порушення вимог Галузевих угод в галузі енергетики та електротехнічної промисловості,  діючого законодавства України та колективних договорів не було нараховано та не виплачено позивачці кошти в сумі 18 400.97 грн.,  чим порушено її право на заробітну плату та на соціальний захист,  тому позов в частині стягнення заробітної плати, яка не нарахована відповідачем та не виплачена  підлягає до задоволення.  Доводів та заперечень з приводу  без під ставності вимог позивачки відповідачем не надано. Заперечень щодо розрахунку суми заборгованості наданої позивачем  відповідачем не надано.

Що стосується вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати заробітну плату у відповідності  з вимогами Галузевих угод та колективних договорів, то на думку суду така вимога не може бути задоволена, так як  суд в даному випадку вирішує питання про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати і  порушене право позивачки в даному випадку може бути поновлено шляхом стягнення заробітної плати.

Пояснення представника відповідача з приводу не обґрунтованості позову і не наведення в ньому відповідних розрахунків суд не бере до уваги, так як вони не впливають на розгляд справи по суті.   Крім того на вимогу позивачки, у порушення  ст. 49 КЗпП України, яка передбачає, що власник або  уповноважений  ним  орган  зобов'язаний  видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності,   кваліфікації,   посади,  часу  роботи  і розміру  заробітної плати, відповідачем не було надано довідку про заробітну плату, що перешкоджало їй у проведені відповідних розрахунків, необхідних при подачі позову до суду. Відповідач у підтвердження зазначених обставин також не надав своїх розрахунків заробітної плати,  у відповідності з Галузевими угодами та колективними договорами. Також суд не може взяти до уваги пояснення відповідача з приводу того, що є рішення суду між тими самими сторонами і про той самий предмет, так як з цього приводу є ухвала суду про відкриття провадження та про відхилення зазначеного клопотання представника відповідача.  

Керуючись : ст. ст. 10, 60, 212, 367  ЦПК  України та ст. ст.4, 13, 94, 97 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці»  суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Олевський завод електротехнічного фарфору»  Житомирської області про зобов’язання підприємства нарахувати недоплачену заробітну плату та про  її стягнення - задовольнити  частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Олевський завод електротехнічного фарфору»  Житомирської області з рахунку № 260073269 відкритого в Олевському відділенні «Райффайзен банк Аваль»  МФО 311528 код 00214675 на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої по вул. Зарічній 05 м.  Олевська  Житомирської  області, кошти в сумі 18 400.97 грн. недоплаченої заробітної плати, відповідно до колективних договорів та Галузевих угод.  В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Олевський завод електротехнічного фарфору»  Житомирської області  184.01 грн. судового збору в прибуток держави.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Олевський завод електротехнічного фарфору»  –  250 грн. витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи на користь ТУ ДСА України в Житомирській області на рахунок № 31217259700460 МФО 811039 код ЗКПО 20413477 в  УДК  Житомирській області.

Рішення в частині стягнення заробітної плати  в сумі  3698 грн. підлягає негайному виконанню.  

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області,  через Олевський районний суд Житомирської області, на протязі 20 днів, починаючи з послідуючого дня після  подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя :