Постановление суда № 64288521, 25.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/435/17

УХВАЛА

25 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного підприємства «Ізмаїлавтоінвест» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання недійсним та скасування акта,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2017 року до суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Ізмаїлавтоінвест» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання недійсним та скасування акта за формою Н-1 від 30 травня 2016 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом; зобов'язання провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку в ПП «Ізмаїлавтоінвест» з водієм ОСОБА_1 спеціальною комісією в іншому складі.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує до суду акт форми Н-1, затверджений першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області 30 травня 2016 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Вказаний акт підписаний директором ПП «Ізмаїлавтоінвест» 27 травня 2016 року з відміткою про незгоду та наявність окремої думки.

Отже, з 30 травня 2016 року обчислюється шестимісячний строк для звернення до суду щодо оскарження акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 23 січня 2017 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 99 КАС України строку звернення до суду.

З матеріалів позову не вбачається та позивач не вказав про причини пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом та не просить суд визнати їх поважними.

В описовій частині позові зазначено, що 02 червня 2016 року директором ПП «Ізмаїлавтоінвест» направлено скаргу начальнику Головного управління Держпраці в Одеській області щодо призначення повторного спеціального розслідування нещасного випадку та скасування акту, однак відповіді на вказану скаргу не отримано. Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду не надано.

У відповідності з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Тобто, застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є обов'язковим

Отже, відкриваючи провадження у справі та розглядаючи її, суд не може залишити поза увагою положення частини другої статті 99 КАС України, обставини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки у разі відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зобов'язаний застосувати передбачені статтею 100 КАС України наслідки пропуску цього строку та залишити позов без розгляду.

Таким чином, для зясування судом питання стосовного звернення позивача до суду з даним позовом у строк, встановлений законом, позивачу необхідно надати докази наявності поважних причин пропуску ним, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Вирішуючи питання щодо відповідності адміністративного позову вимогам, встановленим статтею 106 КАС України, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем надано до позову платіжне доручення №173 від 04 січня 2017 року про сплату судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. №3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 року №1801-VIII, з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем у даному позові заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) про визнання недійсним та скасування акта за формою Н-1 від 30 травня 2016 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом; 2) про зобов'язання провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку в ПП «Ізмаїлавтоінвест» з водієм ОСОБА_1 спеціальною комісією в іншому складі.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, за звернення до суду із заявленими позовними вимогами позивачу необхідно сплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1 600, 00 грн.

Отже, зазначений адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 КАС України в частині сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною 5 статті 106 КАС України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

В даному адміністративному позові зазначено, що його підписано директором ПП «Ізмаїлавтоінвест», проте не вказано його ім'я (ПІБ) та не надано документів на підтвердження його повноважень.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють (ч. 2 ст. 58 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та розяснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду:

- доказів звернення до суду з даним позовом в межах встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду;

- належним чином засвідченого документу на підтвердження повноважень особи, якою від імені ПП «Ізмаїлавтоінвест» підписано та подано даний позов;

- оригіналу документу про сплату судового збору.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; рахунок отримувача 31212206784005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 2, 56, 58, 87, 99, 106, 108, 160, 165 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Ізмаїлавтоінвест» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання недійсним та скасування акта, залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом пяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Глуханчук