Постановление суда № 64270131, 24.01.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/1788/17

ун. № 759/16825/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Євфіменко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 22 листопада 2007 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11256658000.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав йому кредит в іноземній валюті в сумі 140 000 дол. США .

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором в цей же самий день між АКІБ " УкрСиббанк" та ним був укладений Договір іпотеки, предметом якого була квартира АДРЕСА_1.

В подальшому між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" було укладено Договір про відступлення права вимоги, в тому числі і за Кредитним договором від 22.11.2007р.

Восени 2015р. він дізнався, що на підставі зазначеного Договору та Договору іпотеки квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність ТОВ " Кей-Колект" і Державним реєстратором (суб'єктом державної реєстрації прав) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. було зареєстровано право власності на зазначену квартиру за ТОВ " Кей-Колект".

Вважає, що приватним нотаріусом як державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прийнято з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, державну реєстрацію проведено без вчинення нотаріальної дії. Крім того, державну реєстрацію права власності було здійснено всупереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3.06.2014р.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що позивач просить скасувати рішення державного реєстратора, тобто вимога випливає з публічно-правових відносин, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача проти клопотання заперечує, посилаючись на те, що позовні вимоги стосуються захисту порушеного права власності позивача, а тому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

У свою чергу, за правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року (далі - Закон «Про нотаріат»), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

За загальним правилом нотаріальні процесуальні відносини не можуть знаходитись у спірному стані. Проте поширеними є випадки, коли спірні правовідносини виникають між нотаріусом і особами, права яких порушено вчиненням нотаріальної дії або відмовою у її вчиненні.

З позовної заяви вбачається, що позивачем оспорюється державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1, вчинена приватним нотаріусом Кобелєвою А.М., в тому числі і з тих підстав, що вона здійснена без вчинення нотаріальної дії.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Що стосується юрисдикції даної категорії справ, то враховуючи, що нотаріат не наділений публічно-правовими функціями, а даний інститут функціонує в межах приватного права, тобто відноситься до цивільно-правової сфери, то такі дії нотаріуса слід розглядати в цивільному судочинстві.

Також, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Враховуючи те, що в основі спірних правовідносин лежить цивільне право, яке виникло із договору іпотеки, позивач звернувся до суду з вимогами щодо захисту права на квартиру, яка знаходилася у його власності, суд вважає, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами ЦПК.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16, постановленої колегією суддів Судової палати в адміністративних справах.

Посилання представника відповідача на те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню вищевказана постанова суд вважає безпідставним, оскільки в даному випадку спір стосується захисту права власності позивача ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 168 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В клопотанні представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.

Суддя: