Постановление суда № 64247928, 19.01.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2633/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослоя Г.Г.,

суддів - Мацунич М.В., Готра Т.Ю.,

секретарі - Чучка Н.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 17 березня 2016 року та від 27 червня 2016 року у справі за поданням старшого державного виконавця РВ ДВС Ужгородського МРУЮ Баран Р.В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А :

Старший державний виконавець РВ ДВС Ужгородського МРУЮ Баран Р.В. у березні 2016 року звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон, до виконання зобов'язання.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у РВ ДВС Ужгородського МРУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 752, виданого 18.03.2013 року приватним нотаріусом Дудись В.Н. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 62 000,00 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17.03.2016 року подання задоволено. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за кордон до виконання зобов'язань.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.06.2016 року виправлено описку в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду від 17.03.2016 року, вказавши замість невірного прізвища боржника ОСОБА_3 вірне - ОСОБА_3.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, згідно якої вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить суд скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 17.03.2016 року та від 27.06.2016 року.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

Заслухавши представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така є підставною і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі: Закон № 606-XIV), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Матеріалами справи встановлено, що 22.12.2015 року старшим державним виконавцем РВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_7 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 752, виданого 18.03.2013 року приватним нотаріусом Дудись В.Н. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 62 000,00 грн.

14.01.2016 рокустаршим державним виконавцем РВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_7 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон стосується гарантованого ст. 33 Конституції України права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, і повинно застосовуватися як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання рішення.

Згідно ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Такі заходи, передусім, передбачені ст. 32 Закону № 606-XIV.

У справі відсутні докази використання державним виконавцем передбачених законом прав і повноважень для стягнення боргу (в т.ч., шляхом звернення стягнення на майно боржника за правилами Глави 4 Закону № 606-XIV).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а в задоволенні подання державного виконавця слід відмовити як необґрунтованого.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу цього ж суду від 27 червня 2016 року скасувати.

У поданні районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ГУ юстиції у Закарпатській області відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: