№ 64228463, 21.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2016 рокусправа № 335/10282/16-а(2-а/335/358/2016)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Кругового О.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м.Запоріжжя на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку З пенсії за віком на підставі ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії за віком з 01.03.2016 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2009-2011 рр.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2016 року та відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя та отримувала пенсію до 21 вересня 2012 року у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати. На сьогоднішній день позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя з 21.09.2012 року та отримує пенсію за віком, яку було призначено у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після досягнення пенсійного віку, 21.09.2012 року позивач звернулася до відповідача з заявою встановленого зразка про перехід з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Відповідно розрахунку управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, позивачу було перераховано пенсію, але застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік - 1650,43 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. №327.

Розрахунок пенсії позивачу було здійснено відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 в якій зазначено, що «перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія».

21.09.2012 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя із заявою про перехід з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку із переходом на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та поданої заяви, до розрахунку пенсії позивача взято середню заробітну плату за 2009 рік (1650,43 грн.).

Статтею 10 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. При цьому частина 2 цієї статті, визначає, що особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Матеріалами справи підтверджено, що порядок і підстави призначення пенсії позивачу у 2009 році застосовувалися саме такі, які передбачені ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058). Отже, Позивачу вже була призначена пенсія за віком у 2009 році.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що чинне законодавство України не передбачає можливості призначення пенсії більше одного разу. Таким чином, позивач не має права на ще одне призначення пенсії.

При цьому слід зазначити, що будь-який перехід з одного виду пенсії на інший після первинного призначення буде здійснюватися як переведення з одного виду пенсії на інший.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, вимога позивача призначити пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком є безпідставною т. я. законодавство передбачає застосування такого показника середньої заробітної плати лише у випадку переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Слід зазначити, що що посилання суду першої інстанції на постанову ВСУ від 31.03.2015 року справа № 21-612а14, як на подібну справу, є безпідставним, т.я. ВСУ розглянув зазначену справу за іншими правовідносинами, зокрема, предметом перегляду було переведення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на пенсію за віком. А у даній справі предметом спору є переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, призначення яких регулюється ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи у зв'язку з чим надана не правильна юридична оцінка, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 606,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м.Запоріжжя судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн., здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова

Суддя:О.О. Круговий