Постановление суда № 64212945, 23.01.2017, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1762/16-ц

2/467/26/17

УХВАЛА

23.01.2017 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів клопотання представника відповідача про призначення науково-правової експертизи договору

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів.

Представник відповідача подав до суду заяву про призначення науково-правової експертизи договору фінансового лізингу, в якій прохав поставити експерту наступні питання:

1.Чи відповідають умови договору лізингу, укладеного між сторонами законодавству про лізинг?

2.Чи відповідають умови договору лізингу, укладеного між сторонами законодавству про захист прав споживачів?

3.Якому нормативному акту повинна надаватися переваги (спеціальний закон) при регулюванні відносин лізингу?

4.Яким чином судам потрібно застосовувати правові висновки ВСУ, зроблені щодо договорів лізингових компаній «Автофінанс» та «Еталон» по відношенню до договору лізингу, укладеного між даними сторонами спору?

5.Чи потребує договір фінансового (непрямого) лізингу нотаріальної форми з огляду на ст.ст. 799, 806 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»?

6.Чи повинен мати відповідач ліцензію для укладення договору фінансового лізингу на дату укладення договору? Чи існує така ліцензія в Україні?

Позивач та його представник заперечували проти задоволення клопотання, пояснили суду, що проведення вказаної експертизи по справі є зайвим, відповідач намагається таким чином затягнути розгляд справи.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Із наведеного випливає, що експертиза може бути призначена судом тільки для зясування обставин, що мають значення для справи і які потребують спеціальних знань у певних областях.

Представник відповідача же ставить питання щодо визначення правових питань, призначення експертизи з правових питань ЦПК України не передбачено, визнання необхідності застосування того чи іншого нормативного акту є компетенцією суду.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 209, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення науково-правової експертизи договору відмовити.

Суддя Т.М.Кологрива