№ 64204435, 20.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16343/16-п Провадження № 33/773/80/17 Суддя в 1 інстанції: Покидюк В. М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2017 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працює, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним за те, що 18 листопада 2016 року близько 21 год 40 хв у м. Луцьку, на пр.-ті Соборності, 25, він керував транспортним засобом марки «Сіат», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, однак відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій оскаржує перше з мотивів невідповідності висновку суду фактичним обставинам справи. Вказує на те, що коли його зупинили працівники поліції, він їм зізнався про вживання 50 грам шампанського у зв'язку зі святкуванням дня народження. Стверджує, що був згідний пройти тест на алкотестері, однак працівники поліції запропонували йому проїхати до наркодиспансеру. Пояснює, що відмовився їхати за браком часу і хотів пройти медичний огляд на місці. Вину у вчиненому визнає повністю, щиро розкаюється та вважає вміст алкоголю в крові незначним. З огляду на наведене просить скасувати постанову суду першої інстанції, застосувати до нього ст. 22 КУпАП і звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 452893 від 18.11.2016 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження медичного огляду.

Протокол власноручно підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 1).

Винуватість скаржника також стверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3).

За таких обставин, вважаю рішення суду першої інстанції про порушення водієм пункту 2.5 (а) Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмови на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, правильними.

Нових доказів стороною захисту апеляційному суду надано не було.

На думку апеляційного суду, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П.Борсук