Постановление суда № 64170842, 18.01.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/38/17

У Х В А Л А

18 січня 2017 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Герасименка В.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом, в якому просить виселити ОСОБА_1 з квартири № 65 у будинку № 73 корпус 6 у м. Дніпрі.

Одночасно з позовною заявою ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подана заява про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають власнику реалізовувати право користування майном, а саме щодо проживання у вищевказаній квартирі і вільного доступу до неї, входження, встановлення охоронної сигналізації, заміни замків. Заява обґрунтована тим, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є власником квартири № 65 у будинку № 73 корпус 6 у м. Дніпрі, але відповідач перешкоджає доступу позивача до лічильників газу, води, електричної енергії, внаслідок чого неможливо встановити їх справність та використання відповідно до норм. Зазначене, на думку позивача, вказує на створення перешкод позивачу як власнику майна із метою пошкодження та знищення його майна та неможливість виконання рішення суду.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 152 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії тощо.

Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Як вбачається із позовної заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», предметом його позову є виселення відповідача з квартири.

Отже, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не відповідає заявленим позовним вимогам.

Невжиття такого заходу забезпечення як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають власнику реалізовувати право користування майном, не ускладнює та не робить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову про виселення відповідача.

В даному випадку заява позивача обґрунтована не тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде неможливо виконати рішення суду, а тим, що відповідач створює перешкоди в користуванні майном та може його пошкодити чи знищити, що не є підставою для забезпечення позову про виселення.

Фактично у заяві про забезпечення позову ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заявляються самостійні вимоги.

Виходячи з наведеного, в задоволенні заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153, 209-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про виселення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Н.Ю.Марченко