Постановление суда № 64168564, 11.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 січня 2017 р. м. Вінниця

Справа № 802/1356/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача 1:ОСОБА_1,

представника позивача 2: ОСОБА_2,

представника відповідача 1: ОСОБА_3,

представника відповідача 2:ОСОБА_4,

представників третьої особи:ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представників позивачів про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а також клопотання представника відповідача - Крижопільської районної державної адміністрації та представників третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_7 (позивач 1), Крижопільського районного споживчого товариства (позивач 2) до Крижопільської районної державної адміністрації (відповідач 1), сектору з питань державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_8 підприємство "Крижопільський кооперативний ринок" про визнання дій неправомірними та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_7, Крижопільського районного споживчого товариства до Крижопільської районної державної адміністрації, сектору з питань державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_8 підприємство "Крижопільський кооперативний ринок" про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Відповідно до змісту позовної заяви позивачі просять суд поновити строк звернення до адміністративного суду (т. 1 а.с. 15 ). Крім того, 03.10.2016 позивачами подано додаткову письмову заяву аналогічного змісту ( т. 1 а.с. 79 - 81 ). В обґрунтування вказаних заяв, позивачі зазначають, що 01 грудня 2015 року мало місце звернення за №1018/07-07 пайовиків Крижопільського районного споживчого товариства до Вінницької обласної державної адміністрації щодо ситуації з виключенням Крижопільської райспоживспілки із складу засновників КП "Крижопільський кооперативний ринок", на яке отримано відповідь №107/2-2 від 13 січня 2016 року, в тому числі і щодо питання дотримання вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації КП "Крижопільський кооперативний ринок". 10 березня 2016 року зміст вказаного листа - відповіді №107/2-2 доведено до відома членів (пайовиків) Крижопільського районного споживчого товариства і останніми прийнято рішення про звернення до суду з даним адміністративним позовом (т. 1 а.с. 17-21 ).

Крім того, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачі посилаються на приписи ст. 83 ЦК УРСР 1963 року, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, а саме, що позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав. В звязку з чим зауважили, що оскаржувані дії та рішення відповідача - Крижопільської районної державної адміністрації щодо вчинення 20.09.2000 року реєстраційного запису про перереєстрацію СП "Колгоспний ринок" в КП "Крижопільський кооперативний ринок", внаслідок чого зі складу засновників реорганізованого підприємства виключено Крижопільське, Жабокрицьке та Городківське сільські споживчі товариства, членами яких були позивачі, порушили особисті немайнові права позивачів ( т. 1 а.с. 124 ).

В свою чергу, 06.10.2016 представником відповідача - Крижопільської районної державної адміністрації та 14.12.2016 представниками третьої особи заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску позивачами, встановленого ст. 99 КАС України, строку звернення до суду з даним позовом та за відсутності поважності причин пропуску такого строку. Зокрема, обґрунтовуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, представники відповідачів та третьої особи зазначають, що позивачі були обізнані про виключення Крижопільського, Жабокрицького, Городківського сільських споживчих товариств із складу засновників Кооперативного підприємства "Крижопільський кооперативний ринок" принаймні ще в квітні 2014 року, оскільки такі відомості були власноруч зазначені Крижопільським районним споживчим товариством в поданій до правоохоронних органів заяві про незаконне привласнення директором КП "Крижопільський кооперативний ринок" ОСОБА_5 вказаного підприємства, шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів (т. 1 а.с. 101 -104, т. 2 а.с. 15 - 17 ).

В судовому засіданні 11 січня 2017 року представники позивачів підтримали клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом та з тих саме підстав просили відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача 1 та представників третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Представники відповідачів та представники третьої особи у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання представників позивачів про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлення строку звернення, посилаючись на його необґрунтованість. В той же час, представники відповідачів та представники третьої особи підтримали заявлене ними клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Визначаючись щодо заявлених клопотань суд виходив з наступного.

Положення щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на таке звернення, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для з'ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.

Як випливає з матеріалів справи 30 липня 1992 року збори Ради райспоживспілки прийняли рішення "Про створення спільних підприємств Крижопільської райспоживспілки та сільських споживчих товариств району".

Спільне підприємство Колгоспний ринок та його статут зареєстровано Крижопільською районною державною адміністрацією 30 листопада 1993 року, розпорядженням представника Президента України № 209, та присвоєно ідентифікаційний код 01557101.

Спільне підприємство Колгоспний ринок засновано на колективній формі власності і його засновниками були: Крижопільська райспоживспілка та Жабокрицьке, Городківське, Вербецьке, Крижопільське сільські споживчі товариства, в яких позивачі були пайовиками.

05 вересня 2000 року на виконання Закону України від 21 вересня 2000 р. № 1987- III, яким передбачалось, що організаційна форма спільне підприємство можлива лише для підприємств з іноземною інвестицією, та з огляду на викладені в Постанові четвертих зборів ради Центральної спілки споживчих товариств України 17 скликання рекомендацій щодо реорганізації спільних підприємств в підприємства інших організаційно-правових форм, збори Ради засновників спільних підприємств райспоживспілки та сільських споживчих товариств прийняли рішення про реорганізацію спільного підприємства Колгоспний ринок Крижопільської РСС в кооперативне підприємство Крижопільський кооперативний ринок Крижопільської РСС.

Пунктом 2 цього рішення збори Ради засновників делегували правлінню Крижопільської райспоживспілки повноваження при необхідності приймати рішення щодо зміни правового статусу спільних підприємств системи, кооперативних підприємств та сільських споживчих товариств з наступним затвердженням прийнятих рішень зборами засновників.

Правлінням Крижопільської райспоживспілки прийнято постанову № 32-р від 05 вересня 2000 року, згідно з якою вирішено реорганізувати з 05.09.2000 року спільне підприємство Колгоспний ринок Крижопільської РСС в кооперативне підприємство Крижопільський кооперативний ринок Крижопільської РСС. Пунктом 2 зазначеної постанови вирішено затвердити статут Кооперативного підприємства Крижопільський кооперативний ринок, згідно з яким зі складу засновників реорганізованого підприємства виключено: Жабокрицьке, Городківське, Крижопільське сільські споживчі товариства.

26 вересня 2000 року Крижопільською районною державною адміністрацією перереєстровано Спільне підприємство Колгоспний ринок в ОСОБА_8 підприємство Крижопільський кооперативний ринок, у звязку з чим вчинено реєстраційний запис №1568 від 26 вересня 2000 року.

Як зазначають позивачі, такі зміни складу засновників Кооперативного підприємства Крижопільський кооперативний ринок було прийнято без затвердження постанови Правління Крижопільської райспоживспілки від 05.09.2000 рішенням зборів засновників спільного підприємства "Колгоспний ринок".

За наведених обставин, вважаючи, що в процесі реорганізації спільного підприємства "Колгоспний ринок" їх безпідставно та протиправно виключено зі складу засновників Кооперативного підприємства Крижопільський кооперативний ринок, і така незаконна реорганізація підприємства протиправно зареєстрована Крижопільською районною державною адміністрацією, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом, в якому просять:

- визнати незаконними дії Крижопільської районної державної адміністрації від 26 вересня 2000 року щодо вчинення реєстраційного запису про перереєстрацію Спільного підприємства Колгоспний ринок, код ЄДРПОУ 01557101, в ОСОБА_8 підприємство Крижопільський кооперативний ринок і внесення цього запису до Єдиного державного реєстру підприємствтв та організацій України;

- скасувати рішення реєстратора Крижопільської районної державної адміністрації від 26.09.2000 року, реєстраційний запис № 1568, про перереєстрацію Спільного підприємства Колгоспний ринок, код ЄДРПОУ 01557101, в ОСОБА_8 підприємство Крижопільський кооперативний ринок;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців запис № 1568 від 26.09.2000 року про припинення юридичної особи Спільного підприємства Колгоспний ринок, в результаті перереєстрації.

При цьому, позивачі зауважують, що про порушення своїх прав та інтересів вищезазначеними діями та рішеннями ім, як членам Крижопільської райспоживспілки та Крижопільського і Жабокрицького сільських споживчих товариств, які станом на час розгляду справи в суді входять до складу Крижопільського районного споживчого товариства, стало відомо лише 10 березня 2016 року в ході проведення загальних зборів членів Крижопільського районного споживчого товариства, на яких було оголошено інформацію, викладену в листі-відповіді №107/2-2 від 13 січня 2016 року, в тому числі, і щодо питання дотримання вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації КП "Крижопільський кооперативний ринок", зокрема щодо виключення зі складу засновників останнього Крижопільського, Жабокрицького, Городківського сільських споживчих товариств (т. 1 а.с. 17, 49 ).

Суд критично оцінює посилання представників відповідачів та представників третьої особи на обізнаність керівника Крижопільського районного споживчого товариства про зміни у складі засновників Кооперативного підприємства Крижопільський кооперативний ринок за наслідком проведеної реорганізації ще принаймні з квітня 2014 року, оскільки зазначене не свідчить про володіння такою інформацією усіма членами колишнього Спільного підприємства Колгоспний ринок, що було реорганізовано в ОСОБА_8 підприємство Крижопільський кооперативний ринок, зокрема ОСОБА_7

Також суд не бере до уваги посилання представників відповідачів та третьої особи на обізнаність щодо існування оскаржуваного рішення представника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_1, оскільки участь останньої, як представника, в розгляді інших справ за участі інших сторін та третіх осіб, під час розгляду яких оголошувались оскаржувані рішення та дії, не свідчить про обізнаність з даного питання довірителя представника в даній справі позивача ОСОБА_7

Вирішуючи клопотання позивачів про поновлення строку звернення до адміністративного суду та визнання поважними причини пропуску строку, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) від 25.11.1997 р. частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність).

Зміст вищевказаної конституційної норми відображений і в частині 1 статті 6 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ч. 3, 4 ст. 8 КАС України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

Частинами 1 та 2 ст. 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на справедливий суд та доступ до суду закріплене також і в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

В цьому контексті суд вважає за необхідне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.

Так, в рішенні від 28.02.2008 р. у справі "Церква села Сосулівка проти України" Судом було констатовано порушення права заявника на доступ до суду у зв'язку з відмовою національних судів розглянути його скаргу по суті. При цьому Судом наголошено, що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Аналогічні висновки викладено Судом в справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France ), зазначивши, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У рішенні в справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні в справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв"язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав людини і у багатьох інших рішеннях (справи "Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).

При вирішенні клопотання позивачів про поновлення строку звернення до адміністративного суду та визнання поважними причини пропуску строку, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк предявлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, у спірних правовідносинах щодо позовної давності застосовуються правила ЦК УРСР, якщо на час набрання чинності ЦК України не сплив строк предявлення позовних вимог.

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР), що діяв до 1 січня 2004 року, позовна давність це строк, у межах якого особа, право якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про його захист.

Згідно зі статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до предявлення позову є підставою для відмови в позові.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права (ЦК УРСР чи ЦК України), і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За загальним правилом статті 76 ЦК УРСР перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статі 10 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до прав учасників господарських товариств належать права брати участь в управлінні справами товариства, розподілі прибутку товариства і одержувати його частку, вийти з товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства, здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, а також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Ці права виникають у особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її статутному фонді (майні), а відтак і повязані з цим можливості.

Права учасників господарського товариства є складними, до них належать як майнові (право на частку прибутку, право на оплату вартості майна при виході з товариства тощо), так і немайнові права (право брати участь в управлінні справами та розподілі прибутку, право виходу із товариства тощо), визначені законом та установчими документами.

Судом встановлено, що позивачі в 2016 році звернулись до суду з позовом щодо оскарження дій та рішень Крижопільської районної державної адміністрації, вчинених в 2000 році.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що їх, як членів вищезазначених сільських споживчих товариств, було протиправно позбавлено права брати участь в управлінні справами Кооперативного підприємства Крижопільський кооперативний ринок, а також позбавлено права самостійно приймати рішення щодо виходу зі складу реорганізованого підприємства, або залишитись у ньому.

Згідно зі статтею 83 ЦК УРСР позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав.

Аналіз звернутих до суду позовних вимог, а також їх мотивація наведена позивачами в ході розгляду справи, свідчить, що позивачі звернулись за захистом своїх особистих немайнових прав, які, на їх думку, є порушеними.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів належать до вимог, на які відповідно до статті 83 ЦК УРСР не поширюється позовна давність.

До аналогічних висновків прийшли суди в справі № 2а-2324/10/1070 ( постанова Киівського окружного адміністративного суду від 12.02.2010, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 та ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 ).

Виходячи з системного аналізу вищенаведених правових норм в сукупності з приписами ч. 1 ст. 99 КАС України, згідно з якими, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого також іншими законами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представників позивачів.

В той же час, враховуючи вищенаведені мотиви не підлягає задоволенню клопотання представника відповідача 1 та представників третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в звязку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 167, 254 КАС України, ст. 71, 83 ЦК УРСР 1963 року суд, -

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання представників позивачів про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом в справі № 802/1356/16-а.

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача та представників третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна